в означеннях
Тлумачення, значення слова «шарпонути»:

ШАРПОНУТИ, ну, неш, док., однокр., перех. і неперех. Підсил. до шарпнути. Шарпонув [Іван] віжками (Степан Васильченко, I, 1959, 303); Шарпонув [льотчик] парашут, і душа замліла: парашут розкрився (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 22); Домаха, вискнувши, шарпонула чоловіка за рукав (Юрій Смолич, Реве та стогне.., 1960, 95); І налетів із степу сумного холодний вітер, і шарпонув він гнівно гіллям на дереві (Степан Васильченко, II, 1959, 394); Хлопець, товариш, хотів пожартувати, сховався за пліт та як ахне перед самими кіньми! Коні злякалися, шарпонули й довго волокли хлопця з собою (Гнат Хоткевич, I, 1966, 164); — Та йди ж, бісів сину, людям поклонися за честь, — шарпонув до себе [Кирило] чоловіка загрубілою від огню і заліза рукою (Михайло Стельмах, II, 1962, 20); Якась сила шарпонула Свиридом. Згадки колишнього, ..гіркого, болючого, принесла з собою й відгомін тої жадоби помсти за знівечену долю, що колись владно запанувала над покривдженим... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 145); Старому шарпонула душу, передусім, ота всевладна сила, перед якою не встоїть жодна людина, коли вона є людина,.. — сила високого мистецтва (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 255); Килині аж серце шарпонуло: як та бур'янина — Гнатко! (Андрій Головко, I, 1957, 265).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 417.

Коментарі (0)