в означеннях
Тлумачення, значення слова «шарувати»:

ШАРУВАТИ 1, ую, уєш, недок., перех. і неперех. Ділити, розщеплювати на шари, пласти однорідну суцільну масу; утворювати шари, пласти з чогось суцільного.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 417.

Коментарі (0)

ШАРУВАТИ 2, ую, уєш, недок.

1. перех. Енергійно терти, скребти, миючи, витираючи, чистячи і т. ін. Килина довго терла його цеглою, шарувала піском у березі, поки таз не залиснів (Нечуй-Левицький, III, 1956, 216); — Якби не проклятий поперек, то пішла б до панів помости шарувати (Любов Яновська, I, 1959, 411); Іван взяв у руки мочалку й так заходився шарувати Артьомову спину, що шкіра стала червона, як варений рак (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 149).

2. перех. і неперех., с. г. Розпушувати ґрунт, обробляючи сапою чи спеціальним механізмом міжряддя просапних культур (перев. цукрових буряків). Заставляють мене оце м'ять коноплі, грядки шарувать, а мені хочеться щось інше робить (Архип Тесленко, Вибр., 1950, 156); Дівчата йшли рядком, шарували буряки і співали пісню, тужливу до сліз (Петро Панч, В дорозі, 1959, 289); Шарував, копав, возив [Йось], далі вже на машині — сіяв, з парубками над ставком галасав (Олексій Кундзіч, Пов. і нов., 1938, 358); Шарували [колгоспники] посіви за допомогою просапних культиваторів (Колгоспник України, 3, 1959, 17).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 418.

Коментарі (0)

ШАРУВАТИ, ує, недок., діал. Робити когось червоним, вкриваючи обличчя рум'янцем, загаром. А ндрій м'яв козирок... Юнацька соромливість червоно шарувала йому молоде обличчя (Степан Васильченко, I, 1959, 283); О незабутні далі й дні,.. Ми йшли тоді, і вітер нам Обличчя шарував (Павло Усенко, Листя.., 1956, 93).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 418.

Коментарі (0)