в означеннях
Тлумачення, значення слова «шастати»:

ШАСТАТИ, аю, аєш, недок., розм.

1. Швидко, квапливо ходити, рухатися в різних напрямках (про людину, тварину). Шастає мов миша у пастці (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 305); В цей час по руках пішли екстрені випуски газет: хлопчаки-газетярі спритно торгували, шастаючи поміж демонстрантів (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 432); Серед гілок білка ховає горіхи про запас. Шастає вона по заростях ще в рудувато-червоній шубці, але незабаром змінить своє літнє вбрання на зимове (Вечірній Київ, 1.XI 1966, 4);
//  Швидко пробігати, пролітати повз кого-, що-небудь; шмигати. Болотні курочки й строкаті ящірки шастають з-під самих його ніг (Юрій Бедзик, Вогонь.., 1960, 163); Попід ногами в зміїстих скакунів раз по раз шастали сайгаки чи лисиці, барсуки чи горностаї, але й на них уваги обозний не звертав (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 10); Казати правду, я тільки на людях споглядаю отак спокійно пам'ятника. Я... Я навіть трішки боюся його.. Здається, він сходить з мурування і нечутно ступає за мною. Я шастаю в хату, а він стає під вікном і зазирає до кімнати (Юрій Мушкетик, Серце.., 1962, 261);
//  Швидко рухатися в певних напрямках (про неживі предмети). Угорі шастають білі хмарки (Степан Васильченко, II, 1959, 275); По Дніпру шастали німецькі моторки (Іван Цюпа, На крилах.., 1961, 236); У затоці шастають човни (Олекса Десняк, Опов., 1951, 16);
//  Часто бувати в різних місцях, шукаючи кого-, що-небудь. Він, по правді сказати, тривожився, кажуть, справді бандити кругом шастають, могли б і на них напасти... (Іван Цюпа, Три явори, 1958, 35); Роз'ярілі карателі шастають по дворах, хапають на вулицях юнаків і дівчат, б'ють, нещадно скручують їм руки (Олесь Гончар, Партиз. іскра, 1958, 105);
//  чим і без додатка, рідко. Швидко рухаючись, ходячи, щось робити, порядкувати десь. Катря шастає біля столика, брязкотить пляшечками й слоїками, поправляє рушника над фотографіями й раз у раз зазирає до дзеркала (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 302); Глухоніма Вустя шастала з кімнати в кімнату, як великий чорний кажан, мовчки подаючи їжу і прибираючи з столу посуд (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 66);
//  у сполуч. з ім. очі, погляд, перен. Швидко, поверхово оглядати, обдивлятися кого-, що-небудь; швидко переводити погляд з одного предмета на інший. Обличчя в голови [колгоспу] було одного кольору з новеньким білим кожухом, очі злякано шастали вбоки (Юрій Мушкетик, Чорний хліб, 1960, 142); Вона вперто шастає очима по всіх закутках, але того, кого воліють її очі, кого бажав розтривожене серце, немає (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 126).

2. Шукати, заглядаючи, обмацуючи щось і т. ін. Фрозина сиділа на ліжку, ховаючи в довгій спідниці босі ноги. Один з озброєних шастав по шафах і звалив горщик (Віталій Петльований, Хотинці, 1949, 143); В пітьмі швидко загули кроки, і на дільницю Юсанової бригади збігла постаті: у кожусі. Постать упала на коліна — шастала руками по землі (Олекса Десняк, II, 1955, 339); Солдати шастали в кишенях поранених (Іван Ле, Мої листи, 1945, 147);  * Образно. Електричні ліхтарі шастали по стінах і закутках. Нікого... (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 195).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 419.

Коментарі (0)