ШЕЛЕ́ПАННЯ, я, сер., діал. Дія за значенням шелепати і звуки, утворювані цією дією. Гупали зрідка яблука в садку за тином, з шелепанням продираючись крізь листя (Євген Гуцало, Скупана.., 1965, 22).
ШЕЛЕ́ПАННЯ, я, сер., діал. Дія за значенням шелепати і звуки, утворювані цією дією. Гупали зрідка яблука в садку за тином, з шелепанням продираючись крізь листя (Євген Гуцало, Скупана.., 1965, 22).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 436.