Словник української мови

ШЕ́ЛЯГ, а, чол. Старовинна найдрібніша польська монета. Стільки правди, як в шелягу сребра [срібла] (Номис, 1864, № 6902); Сиділи лірники та грали По шелягу за танець (Тарас Шевченко, II, 1963, 98); Все своє життя збирав він гроші по шелягу (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 39).
♦ До [останнього] шеляга — те саме, що До [останньої] копійки (див. копійка). З горя він пропив до шеляга свій горьований заробіток, і з того часу злидарський гріш чоловіка почав усе частіше розкочуватися по чужих шинквасах (Михайло Стельмах, I, 1962, 208); Не вартий [ламаного] шеляга див. вартий; Ні (ані) шеляга; Ні (ані, і, й) [ламаного, зламаного] шеляга [за душею] [немає, не мати, не було]; [Бути] без шеляга [за душею] — зовсім немає (не було) грошей. — Давай гроші! — Де мені їх взяти? Ні шеляга; я панською Ласкою багатий (Тарас Шевченко, I, 1963, 85); — Сіноп спалено і сплюндровано. Щось із сорок мільйонів збитку. Туреччина вимагає, щоб ми їх сплатили, а в державній скарбниці — ані шеляга (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 14); На Дмитра Мартин навіть не думав про черевики, бо ж не було й зламаного шеляга коло хати (Петро Козланюк, Ю. Крук, 1950, 115); В самого Максима не було й шеляга за душею... (Панас Мирний, I, 1949, 222); Скажу тобі, що у мене було невимовно тяжке почуття при виїзді п. Кривинюка за кордон: він бігав по Києву за позичкою, я мусила дивитись на се і пальцем не рушити, бо не маю ні шеляга (Леся Українка, V, 1956, 380); — Та повернувся [дід Дунай], наче з Сибіру: за душею ні шеляга — все проїздив (Михайло Стельмах, I, 1962, 419); Чужинець, гольтіпака, без шеляга за душею — його зять, та ще обидва будуть на карку у нього?.. (Олесь Досвітній, Гюлле, 1961, 87); Ні (ані, й) шеляга не дати (не заплатити і т. ін.) — зовсім не дати, не заплатити грошей. [Настя:] Не дам тобі ані шеляга (Марко Кропивницький, II, 1958, 60); — Ану, ану, може там буде щось і про воєнних погорільців, — піддав і Штефан, якому не дав ніхто й шеляга за спалену хату (Петро Козланюк, Ю. Крук, 1957, 347); Жаднюга пан, звикши все мати на дурничку, не заплатив ані шеляга колишньому кріпакові (Михайло Стельмах, Гуси-лебеді.., 1964, 23); Ні (і) на шеляг, перев. з запереч. дієсл. — зовсім, ніскільки. Довелось [сотникові] самому Розкидати, розточити, І добра нікому Не зробити ні на шеляг. І притчею стати Добрим людям (Тарас Шевченко, II, 1963, 200); — Гордості в мене ні на шеляг нема (Олександр Довженко, I, 1958, 423).