в означеннях
Тлумачення, значення слова «шептуха»:

ШЕПТУ́ХА, и, жін., розм.

1. Жіночий рід до шептун 1, 2. Як стане шептуха коло уха, не буде тобі, мамо, довіку кожуха (Номис, 1864, № 8414); Перший клопіт — це здихатися шептух, які сновигали в Саїдовім дворі (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 206).

2. також у сполуч. із сл. баба, бабка, заст. Жіночий рід до шептун 3. Прийшла шептуха і наварила якогось зілля, щоб напоїти [Лесю] на ніч (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 95); Цілу ніч на горищі щось гурчить, як ото на прядці пряде або на бубні бубонить. Вона і до знахарів, і до шептух — не допомагає (Григорій Тютюнник, Вир. 1964, 85); [2-й чоловік:] Що ж ти думаєш, поки баба-шептуха пришкандибала, він і одходив хлопця, єй-богу, не брешу! (Марко Кропивницький, I, 1958, 479); Віктор пригадав, як колись сусідський гусак злякав його малого, наздогнавши й зваливши на землю.. А після того мати, щоб і батько не знав, водила його до бабки-шептухи, щоб та вигнала переляк (Павло Автомонов, Коли розлучаються двоє, 1959, 86).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 442.

Коментарі (0)