ШЕРЕХНУТИ, ехне, док. Однокр. до шерехтіти. Ніщо ані шерехне в підсиненому, напоєному пахощами зів'ялих трав, повітрі (Василь Козаченко, Вісімсот.., 1953, 122); У хаті хазяйській годинник пробив скількись. І біля столу шерехнуло щось (Андрій Головко, I, 1957, 173).