в означеннях
Тлумачення, значення слова «шеретувати»:

ШЕРЕТУВАТИ, ую, уєш, недок.

1. перех. і неперех., спец. Відділяти оболонку, оббирати лузгу від ядра зерна, насіння на шеретівці. Мельник меле, шеретує, Обернеться, поцілує Для потіхи (Тарас Шевченко, II, 1963, 161); Очищене насіння соняшника на спеціальних машинах — рушках — шеретують для відокремлення лузги від ядра (Колгоспна виробнича енциклопедія, II, 1956, 188);  * Образно. Не було й крихти радості в Безбородька. Він звідусіль стягав різні думки, шеретував їх на своєму решеті, але мало було толку з цієї роботи (Михайло Стельмах, Правда.., 1961, 251).

2. неперех., перен., розм. Швидко, безугавно говорити. [Сидір Свиридович:] От уже твоя сестра Горпина, так так, що розум. Як пустить язика, то він у неї, як млинове колесо, тільки дрррр... Меле разом і шеретує (Нечуй-Левицький, II, 1956, 475); [Влас:] У мене язик слухняний: звелю — меле і шеретує, не звелю — зразу загальмує (Марко Кропивницький, II, 1958, 284); А Микола все ще петлює, шеретує, заплющивши очі, і не видно його запальній скоромовці ні кінця, ні середини (Володимир Бабляк, Вишневий сад, 1960, 102).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 443.

Коментарі (0)