в означеннях
Тлумачення, значення слова «шерхіт»:

ШЕ́РХІТ, хоту, чол. Глухий звук, шум від тертя чогось об що-небудь; шурхіт. На березі лише шерхіт хвиль, і страшно глянути на шаланду, як людина — самотня вона серед водяних гір (Юрій Яновський, II, 1958, 189); Незабаром і справді до них долинуло хропіння коней, шерхіт полоззя на снігу, вйокання (Леонід Смілянський, Крила, 1954, 60); Йому ввижався якийсь шерхіт, наче хто підкрадався — тихо, обережно (Олесь Донченко, Шахта.., 1949, 102); Левко прислухається до шерхоту дерев (Михайло Стельмах, I, 1962, 536); Найменший шерхіт, луск гіллячки, шум пташиного крила, цокання копит — все резонувалось тут надзвичайно лунко, чисто, повноголосо (Олесь Гончар, III, 1959, 91).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 445.

Коментарі (0)