в означеннях
Тлумачення, значення слова «шерсть»:

ШЕРСТЬ, і, жін.

1. Волосяний покрив тварин. В кошарі спорили раз дві Вівці понурі, У кого краща шерсть на шкурі (Левко Боровиковський, Тв., 1957, 176); Дивлюсь, коло хати стоїть високий вороний кінь, прив'язаний до акації, шерсть на йому аж вилискується проти місяця (Нечуй-Левицький, III, 1956, 275); Серед плавнів коло хатки лишилась на хазяйстві лише коза і жалібно мекала, коли осінній вітер куйовдив її білу шерсть (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 377); Він узяв шкурки, дмухнув на них, став гладити їх вздовж і проти шерсті, потім спитав з удаваною байдужістю: — По скільки хочеш? (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 330); Червоноармійці, зачувши гавкання собаки, здивовано повисовували з борозни голови. Шерсть на спині Валета здибилась (Петро Панч, В дорозі, 1959, 95); З чагарів, що були на тім боці, блиснули зелені очі ще одного звіра, трохи далі, в кущах, зашаруділо і майнула руда шерсть іще одного (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 286);  * Образно. На небі сонце — серед нив я. Більше нікого. Йду. Гладжу рукою соболину шерсть ячменів (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 227);  * У порівняннях. Вкриті густим, грубим пухом, наче шерстю, птахи [пінгвіни] стоять перед людьми суцільною масою (Олександр Довженко, Зачарована Десна, 1957, 410); Стовбури сосен, жовтаві, наче шерсть лісової звірини, поволі обступали мандрівників з усіх боків (Олесь Донченко, II, 1956, 27);
//  розм. Густий волосяний покрив на тілі, обличчі людини. Здавалося, що п'яний нарочито так затягає розмову, ледве витягає з-за пояса складену вчетверо газету, старанно прикриваючи пеленою сорочки чорне від наманганського пороху та поту, заросле густою шерстю тіло (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 334).
Бути проти шерсті — те саме, що Гладити проти шерсті (див. гладити). На Думу надії мало, її, певно, розженуть, коли буде урядові проти шерсті (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 290); Гладити за шерстю див. гладити; Гладити проти шерсті див. гладити.

2. Волокно з остриженого, вичесаного волосяного покриву тварин. Весною до миколинського ярмарку, на який з'їжджалися навіть заморські покупці шерсті, він за день своїми кістлявими пальцями настригав по шістсот фунтів теплого, з пилом степових доріг золота (Михайло Стельмах, I, 1962, 43); З бобрової шерсті виробляли високоякісні легкі касторові капелюхи (Наука і життя, 8, 1959, 34); Цікаво відзначити, що Казахстан виробляє у два з лишком рази більше шерсті, ніж Пакистан та Іран (Комуніст України, 9, 1965, 68).
Мінеральна шерсть — синтетична сполука, одержана хімічним способом, яка має властивості і вигляд такого волокна. Мінеральна шерсть — теплоізоляційний матеріал, що складається із склистих волокон (Колгоспна виробнича енциклопедія, I, 1956, 116).
З паршивої вівці хоч шерсті шмат — хоч яка-небудь користь від когось, чогось. [Бобочка:] Можете отримати [гроші]. Борис Журкін завжди платив борги чесно.. [Михайло:] З паршивої вівці хоч шерсті шмат (Вадим Собко, П'єси, 1958, 375).

3. Пряжа (нитки), вигот. з такого волокна. Якби шерсті клубок мав би стільки в собі речовини, Як і олив'яний злиток, вагою були б вони рівні (Микола Зеров, Вибр., 1966, 134).

4. Тканина з цієї пряжі. На ньому світлої шерсті костюм, біла сорочка, синьо-краплиста краватка (Микола Ю. Тарновський, День.., 1963, 13).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 445.

Коментарі (0)