ШЕРСТКА, и, жін.
1. Пестл. до шерсть 1. Маленька білочка за деякий час вкрилася м'якою пухнастою шерсткою (Оксана Іваненко, Опов.., 1949, 190); Піднявши задню лапу над своєю головою, як голоблю над возом, почав [кіт] вилизуватись у найдошкульніших місцях під шерсткою — аж носом харкотів... (Павло Тичина, I, 1957, 257).
2. розм. Окрема волосинка шерсті (у 1—2 знач.). Одна шерстка [у зайця] золота, друга срібна (Словник Грінченка).