ШЕРСТИ́НКА, и, жін. Зменш.-пестл. до шерстина.
Вибігло зайченя, стрибнуло раз, удруге і сіло,
насторочивши вушка. Шерстинки на йому аж блищали від
місяця (Борис Грінченко, I, 1963, 298).
♦ Ні шерстинки — те саме, що Ні шерстини (див.
шерстина). — А що він з тієї чесності має? Десять
пальців на руках і ні одної шерстинки в хазяйстві?
(Михайло Стельмах, II, 1962, 24).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 444.