в означеннях
Тлумачення, значення слова «щедрота»:

ЩЕДРО́ТА, и, жін. Те саме, що щедрість. Щедрота — бідарів це споконвічна риса, І в цьому винятку не становив Денис (Максим Рильський, II, 1946, 171); — Ми перемагаємо наймогутнішу темну силу — фашизм. Ввесь світ з подивом дивиться на нас. Хто ми? Де воно в нас, оте найголовніше, нездоланне? Чим перемогли? Хоробрістю? Щедротою? Генієм? Трудом? (Олександр Довженко, I, 1958, 335); Земля купалася в щедроті воложистих туманів. Міріадами зелених язичків озимини пила земля цілющий дар неба, набиралася родючості й снаги (Іван Цюпа, Краяни, 1971, 49);
//  мн. щедроти, от. Багатства, достатки; дари. Хто не любить осінь з її щедротами! (Народна творчість та етнографія, 1, 1967, 107); Землі великої щедроти В садах наливано цвітуть (Андрій Малишко, Звенигора, 1959, 94); Ще лише початок квітня, а природа вже мовби поспішає розкритися людям своїми щедротами (Олесь Гончар, Зустрічі.., 1950, 42).
Від щедрот своїх [давати, дарувати і т. ін.] — за власним бажанням і можливостями (давати, дарувати і т. ін.). — Кожен дає од щедрот своїх — хто мідяка, хто срібняка, — відказав потерпаючи Вересай (Федір Бурлака, О. Вересай, 1959, 185).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 579.

Коментарі (0)