ЩЕ́ДРИЙ, а, е.
1. Який охоче ділиться своїм майном,
коштами і т. ін., не шкодує витрачати що-небудь. Прокіп
Іванович був собі дуже щедрий: чого не попроси — і
позичить, і подарує (Олекса Стороженко, I, 1957, 194); Дівчата
люблять, коли хлопці купляють їм квитки, пригощають
цукерками, роблять подарунки, тобто коли вони щедрі
(Юрій Мушкетик, Серце.., 1962, 56); * Образно. Щедре сонце в
жаркій глибині Золотий розсипає пісок... (Терень Масенко, Поезії,
1950, 151);
// у знач. ім. щедрий, рого, чол. Той, хто не
шкодує витрачати що-небудь. Скупий складає, а щедрий
поживає (Номис, 1864, № 4669); Її перен., на що, в чому.
Який легко, охоче роздає щось, наділяє чимсь. — Ет, —
каже чорт, — магнати щедрі на обіцянки; вони тоді
тільки й не збрешуть, як обіцяють кару (Олекса Стороженко, I, 1957,
54).
♦ Щедрою рукою див. рука.
2. Великий розміром; значний. Після похорону
[Кайдаша] справили багатий обід. Кайдашиха роздала
старцям щедру милостиню (Нечуй-Левицький, II, 1956, 354); Жменяк
нізащо в світі не дав би чепіги свого плуга в руки вбивці.
З такої руки земля не прийме зерно, не дасть щедрого
врожаю (Михайло Томчаній, Жменяки, 1964, 8); Звичайно в суботу
була щедра пошта (Ірина Вільде, III, 1968, 81); Виняткове
значення для піднесення врожайності має щедре внесення
на поля місцевих добрив (Радянська Україна, 12.I 1963, 1);
Українські вчені і митці вносять свій щедрий вклад у
розвиток вітчизняної і світової науки і культури (Вечірній Київ, 6.XI 1967, 1);
// перен. Надмірний,
перебільшений. Він облив Стахурського щедрим потоком приязні
з своїх люб'язних очей (Юрій Смолич, Ми разом.., 1950, 38);
За якусь годину панські стоги згоріли, мов свічі. Не
змогли їх врятувати ні погрози, ні щедрі обіцянки
Стадницького (Михайло Стельмах, I, 1962, 462).
3. Багатий на що-небудь, чимсь. Надра не щедрі на
алмази. Відомо: на 50 мільйонів одиниць порожньої
породи в найкращих алмазних родовищах припадає лише
одна частка алмазу (Радянська Україна, 11.II 1962, 3); Білі
груші в млистій прохолоді Пахли духом щедрої землі
(Максим Рильський, II, 1960, 15); Надходила щедра осінь (Василь Козаченко,
Серце матері, 1947, 106);
// Буйний, розкішний. Сита
худоба лежить безтурботно по випасах щедрих (Микола Зеров,
Вибр., 1966, 130); Щедра південна природа не встигла
ще своєю буйною рослинністю прикрити рани війни
(Олесь Гончар, III, 1959, 65);
// Наявний у значній кількості;
густий, рясний. Після щедрих дощів дороги розкисли,
і в деяких місцях колеса по маточини загрузали в липуче
багно, з якого, здавалося, ніколи не виїхати (Панас Кочура,
Золота грамота, 1960, 378); Бігцем Наталя кинулась у
темряву, під щедру холодну зливу (Юрій Збанацький, Між.. людьми,
1955, 162); Тіло його закам'яніло, ноги стали
неслухняними, щедрий піт вкрив йому обличчя, і хлопець то білів,
то червонів (Іван Сенченко, На Батиєвій горі, 1960, 25); Близькість
ріки відчувалась особливо виразно не тільки по тому
свіжому холодному повітрі, яким віяло з очеретів, а й
по щедрій росі на травах, яка бризкала людям на руки
і на ноги світлими льодяними краплями (Григорій Тютюнник, Вир,
1964, 230);
// Дуже відчутний, інтенсивний у своєму
вияві. Обновлюється вся природа В промінні щедрого
тепла (Любомир Дмитерко, В обіймах сонця, 1958, 16); Сонце зійшло
над горами й поливало своїм щедрим промінням
безмежне море (Павло Загребельний, Європа. Захід, 1961, 290).
Щедрий вечір — вечір напередодні Нового року
(31 грудня за старим стилем). Вечір під Новий рік
називається в народі щедрим вечором. Напевне, тому, що
все, що робилося в цей вечір, підпорядковувалося єдиній
меті: щоб в усьому був щедрий новий рік (Свята.. Рад.
Укр., 1971, 144); Мороз дошкуляє. Останній день
старого року, чепурний і яскравий, хоче залишити по собі
спогад перед тим, як прийде йому на зміни щедрий вечір
(Юрій Яновський, I, 1958, 606).