в означеннях
Тлумачення, значення слова «щелепа»:

ЩЕ́ЛЕПА, и, жін.

1. Одна з двох лицьових кісток, в яких тримаються зуби. О. Хведор закинув голову назад, підняв угору куценьку борідку і захихикав, показуючи усі щелепи і два рядки білих зубів (Нечуй-Левицький, I, 1956, 118); Андрій крутив головою, а говорити не міг: йому звернули щелепу (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 413); Деякий час всі мовчки працювали щелепами, пережовуючи не тільки їжу, але й збуджені промовою думки (Любомир Дмитерко, Розлука, 1957, 72); Обличчя його зробилось суворішим, щелепи міцно стиснуті (Микола Трублаїні, Глиб. шлях, 1948, 112);  * Образно. Не знав Цур'ялі, з чого почати: з усіх кутків дивилися на нього злидні, шкірячи беззубі щелепи (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 262);
//  Такий орган у тварин. В Антарктиді виявлено незвичайну знахідку — частину щелепи крокодила, який жив там близько 200 мільйонів років тому (Вечірній Київ, 17.I 1969, 4);
//  Орган захоплювання і часто подрібнення їжі (у комах). Складні рухи щелеп і хоботка з язичком дають змогу бджолі залежно від умов хлептати, злизувати або всмоктувати корм (Бджоли, 1955, 27);
//  Частина обличчя або морди, де містяться ці кістки або органи. — Ой, люта ж я, люта! Бий мене, ой, бий же мене! — Та все підставляє йому щелепи (Нечуй-Левицький, II, 1956, 9); З привички чи із знервовання його ліва щелепа то корчилася, то знову розгладжувалася (Мирослав Ірчан, II, 1958, 96); Чорнява борідка пробивалася на щелепах (Юрій Яновський, II, 1958, 54); Грицько.. кинувсь і з усього маху вдарив кулаком Колодія у щелепи. Той відлетів од вікна кроків на п'ять і гепнув на землю (Андрій Головко, А. Гармаш, 1971, 356).

2. Пластинка із вставними зубами; зубний протез. Коли ми прибирали в розкішній спальні, засланій і завішаній награбованими килимами й картинами, я побачив у склянці з якоюсь водою штучну щелепу Вовчихи (Леонід Смілянський, Сашко, 1957, 116).

3. спец. Деталь машини, механізму, інструмента тощо, призначена для закріплювання, захоплювання або подрібнювання чого-небудь. Велике гранітне груддя.. попадало в щелепи великої дробарки, де й трощилося на дрібне каміння (Гордій Коцюба, Нові береги, 1959, 19); Тишу зимового лісу прорізав гуркіт мотора. Дивовижна машина з сталевими щелепами підходить до товстенної сосни і, трохи напружившись, легко валить велетенське дерево (Вечірній Київ, 23.II 1967, 4); Щелепа екскаватора вивертає землю на широку рухливу стрічку. Це гумовий конвейєр (Вітчизна, 1, 1974, 194).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 580.

Коментарі (0)