в означеннях
Тлумачення, значення слова «щетина»:

ЩЕТИ́НА, и, жін. Коротка цупка шерсть у деяких тварин. Де не візьмися, свиня і, хрюкаючи та насторочивши щетину на спині, як кинеться на дитину, за голову ухватила — тілько закавчало! (Панас Мирний, I, 1954, 52);  * Образно. Огняним їжаком, сердито настовбурчивша золоту щетину, сідало за снігами сонце (Степан Васильченко, II, 1959, 143);  * У порівняннях. Дядько був станом високий, очі чорні; волосся і вус як щетина (Марко Вовчок, I, 1955, 138); На голові в Панька волосся настовбурчилось, як щетина (Нечуй-Левицький, I, 1956, 68);
//  розм. Одна тварина, худобина. Скотина третій день не напована [напоєна] .. Вівці, телята почали гинути... Ще таких два дні — і ні щетини не зостанеться у селі! (Панас Мирний, III, 1954, 10);
//  Така шерсть, вживана для виготовлення щіток, пензлів і т. ін. [Хівря:] На тім тижневі щетинник.. виміняв у них щетину на голки та на гребінець (Марко Кропивницький, II, 1958, 373); Полюбляючи золотий генеральський блиск, Терентій охоче вимінює їхні портрети в ганчірників то за роги, то за копита, то за щетину (Михайло Стельмах, I, 1962, 308);
//  Така шерсть, вживана шевцем замість голки. [Іван (сидить і латає чоботи, тихо му гиче пісню):] Чи воно темно, чи я вже зовсім осліп! Шуляю, шуляю дратвою і не попаду... Може, щетина загнулась. (Пробує на зубах) (Карпенко-Карий, I, 1960, 297); У руці проворне шило, Дратва пасмом, у зубах, І щетина скаче вміло По наколених дірках (Михайло Стельмах, V, 1963, 18);
//  розм. Коротке цупке волосся на обличчі чоловіків. За ніч густа щетина виросла на його обличчі, і воно здавалося обсипане попелом (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 534); Цимбалюк нахмурився, провів долонею по сірій щетині на підборідді (Дмитро Бедзик, Плем'я.., 1958, 25);
//  перен. Щось колюче, цупке, настовбурчене, що нагадує таку шерсть. Поле засіялося грізною щетиною гострих і колючих багнетів (Яків Качура, Вибр., 1953, 411); Увесь пагорб залито сяйвом нічного неба у і зелена щетина ялинок наче обсипана золотавим пилком (Ярослав Гримайло. Подробиці.., 1956, 63); По червонуватому достиглому гречаному лану повагом сунули комбайни, залишаючи густу щетину стерні (Павло Автомонов, Щастя.., 1959, 3).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 582.

Коментарі (0)