ЩЕТИННИКУВА́ТИ, ую, уєш, недок., заст. Бути щетинником. [Тхориха:] Як ще щетинникував він, задавили вони чоловіка. Хто на Сибір пішов, а він тільки в тюрязі посидів (Панас Мирний, V, 1955, 165).
ЩЕТИННИКУВА́ТИ, ую, уєш, недок., заст. Бути щетинником. [Тхориха:] Як ще щетинникував він, задавили вони чоловіка. Хто на Сибір пішов, а він тільки в тюрязі посидів (Панас Мирний, V, 1955, 165).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 583.