в означеннях
Тлумачення, значення слова «щетинистий»:

ЩЕТИ́НИСТИЙ, а, е.

1. Який має густу щетину (про тварину);
//  розм. Який густо заріс коротким цупким волоссям (про обличчя чоловіка). Суворий двірник.. слухав свого чудного приймака, попихкуючи крутою люлькою. Дим валив йому з широкого носа, уїдався в вічі і закривав щетинисте обличчя (Іван Микитенко, II, 1957, 248); Вся права щока Якова одразу припухла і залила вогнем навіть щетинисту скроню (Михайло Стельмах, II, 1962, 11);
//  перен. Укритий чим-небудь колючим, цупким, настовбурченим, що нагадує щетину. Сонце запало за щетинисті гори, лишивши на спогад про себе червонясті шапки сосон і кедрів (Ігор Муратов, Жила.. вдова, 1960, 10).

2. Цупкий, схожий на щетину (про волосся). — Кажуть, батьківська любов для дітей — що сонце. Бачиш, який розцвів. О, мало не репне! — і він полоскотав щетинистими вусами замурзані щоки дитини (Валентин Речмедін, Весняні грози, 1961, 13);
//  перен. Колючий, настовбурчений, який нагадує щетину. Б'є сапка приплесканий темний корж землі, дзвенить на грудді, огортається сухим сірим димом, підтинав хопту, і щетинистий осот не годен проколоти огрубілих темно-зелених пальців (Михайло Стельмах, II, 1962, 407).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 583.

Коментарі (0)