в означеннях
Тлумачення, значення слова «щільний»:

ЩІ́ЛЬНИЙ, а, е.

1. Такий, складові частини якого міцно з'єднані між собою; який у малому об'ємі містить значну кількість речовини. Вапно можна добувати з будь-якої природної різновидності вуглекислого кальцію (мармуру, крейди, вапняку), але найпоширенішою сировиною для виробництва вапна є щільні вапняки (Таємниці вапна, 1957, 26); У щільному ґрунті, де є повніший контакт коріння з частинками ґрунту, рослині, очевидно, немає потреби розвивати особливо велику кількість коріння (Колгоспник України, 7, 1956, 16);
//  Те саме, що густий 2. Земна атмосфера складається з трьох головних шарів — тропосфери у стратосфери та іоносфери. Тропосфера — нижній, щільніший шар (Наука і життя, 8, 1956, 26); Лише позавчора забігав Гриць сюди. Підлога тоді була поспіль укрита щільним шаром застарілої грязюки (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 412); Каранда сів на своє місце. Не поспішаючи, витяг з пачки нового демократичного «біломора», старанно розпалив його, попихкав і напнув між собою й співбесідником щільну димову завісу (Юрій Шовкопляс, Людина.., 1962, 279);
//  Густо плетений, тканий. Посеред храму п'єдестал звели І статую поставили на ньому у І вид, немов Ізіді, зап'яли Покровом щільним ідолові свому (Леся Українка, I, 1951, 107); Тайжан гукнув своїм: «Стій!», скинув із себе петлю і, розгорнувши важке і щільне рядно у одним точним рухом накрив гніздо і орля (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 123).

2. Який складається з осіб, предметів і т. ін., розташованих недалеко одне від одного. Я й собі замішалась у щільну юрбу, — хотілося розбити чим-небудь свої враження (Леся Українка, III, 1952, 621); Зчепившись в одну щільну купу, старшина і писар ворушились у снігу, сопли, кректали, вивертався зісподу то один, то другий (Степан Васильченко, I, 1959, 129); Почорніло небо. Між окопів і щільних дротяних загороджень рвуться снаряди (Олександр Довженко, I, 1958, 35); На купинах стирчать буйні надламані стебла ситнягу і татарського зілля, аза ними щільною стіною підвівся сухий з сиво-рожевим волоттям очерет (Михайло Стельмах, I, 1962, 218);
//  Який складається з частин, що тісно, впритул прилягають одна до одної. Стіни неначе будовані з криці у Вікна в залізах, немов у в'язниці, Щільні віконниці у склеп кам'яний, Засов висить над дверима міцний (Павло Грабовський, I, 1959, 241); Ряд високих кранів здіймався за щільними дощаними парканами (Вадим Собко, Біле полум'я, 1952, 177); При настанні сприятливих умов капуста, минаючи стан щільної головки, переходить до цвітіння (Колгоспник України, 8, 1959, 35); На зимове зберігання залишають найщільніші, добре висушені цибулини (Овочівництво закритого і відкритого ґрунту, 1957, 233); Вирвала [Юля] травинку, перегризла її білими щільними гострими зубами, знову усміхаючись у глянула на Дениса (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 245); Її перен., розм. Ущерть заповнений, насичений справами, подіями і т. ін. Тепер аби мав час, то боявся б [Микола] за себе, але життя для нього настало таке напружене й щільне своїми клопотами, що не мав куди просунути бодай найтоншої скалочки побоювання за власну долю (Павло Загребельний, Шепіт, 1966, 34);
//  перен. Тісний, нерозривний, безперервний. В ряді своїх статей Франко підкреслював щільний зв'язок між українською і російською літературою, благотворний вплив російської літератури на українську (Історія української літератури, I, 1954, 17);
//  Міцний, дужий. О, я піду до тебе з найщільніших обіймів, від найсолодших поцілунків! (Леся Українка, I, 1951, 205).
Щільний вогонь — снаряди, кулі, які летять часто, суцільною смугою, близько одне від одного. Вогонь був дуже щільний. Бійці для експерименту викинули на перехрестя порожнє відро. За хвилину воно стало як решето (Олесь Гончар, III, 1959, 248); Щільним колом (кільцем) обступати (обступити, оточувати, оточити і т. ін.) — тісно обступати, оточувати. Козаки обступили Івана Петровича щільним колом (Олексій Полторацький, Дит. Гоголя, 1954, 41); Діти оточували його щільним колом, тулилися до нього, м'які й теплі, і дивилися на нього блискучими з цікавості оченятами (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 478); Білі хмарки щільним кільцем оточували машину (Леонід Первомайський, Атака.., 1946, 6); Щільними рядами (лавами) сидіти (рухатися, наступати, бігти і т. ін.) — тісно один біля одного сидіти, рухатися і т. ін. Попід хатами в кольорових очіпках щільними рядами сиділи баби й молодиці (Степан Васильченко, I, 1959, 265); Довелося побратись за руки і рухатись далі щільними рядами, підтримуючи один одного (Олесь Гончар, II, 1959, 417); Другий гурт — також 20—30 людей — щільними лавами по чотири в ряд — пробіг так же швидко, як і перший (Юрій Смолич, I, 1958, 95).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 590.

Коментарі (0)