в означеннях
Тлумачення, значення слова «щойно»:

ЩОЙНО, розм.

1. присл. Зовсім недавно, тільки що, тільки-тільки. Подорожні щойно викупались. Рудий розгортав іще мокрі вуса, з яких стікала вода (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 138); Зібравши навколо себе гурт партизанів, Жора Артозєєв розповідав пригоду, яка з ним щойно трапилась (Микола Шеремет, В партиз. загонах, 1947, 100); Щойно пройшов дощик, і в вечірніх сутінках можна було відчути, як дихає степ (Леонід Смілянський, Сад, 1952, 5); Щойно збудований, з автопоїлками і підвісною дорогою, новий корівник був гордістю Цимбала (Семен Журахович, Звич. турботи, 1960, 102); [Наташа:] Здрастуй, Дмитре. Хоч би вмився, як до дівчат ідеш. [Дмитро:] Даруй, з поля щойно... (Микола Зарудний, Антеї, 1962, 217).

2. спол. часовий. Приєднує підрядні речення часу, вказуючи на те, що дія в головному реченні починається зразу після закінчення дії підрядного речення; тільки, як тільки. Щойно пароплав почав підходити до пристані, Ерік кинувся на верхню палубу (Петро Панч, Ерік.., 1950, 36); Щойно в рожевому смерку розтанула його [квартального] опецькувата постать — в сінях знову задеренчав дзвоник (Юрій Смолич, II, 1958, 31).

3. част., підсил., перев. у сполуч. із займ. і присл. Уживається для увиразнення чого-небудь; саме, якраз. Щойно тепер почались тяжкі часи для братів (Іван Франко, VI, 1951, 167).
 Щойно тільки — як тільки, тільки-но. — Ні, не скину [кожуха]! — мужик каже, — Бо натуру маю: Щойно тільки з себе скину, То все пропиваю (Степан Руданський, Тв., 1956, 137); Любові Прохорівні раптом здалося, що і в її житті щойно йде тільки пишне літо (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 65).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 603.

Коментарі (0)