ЩОНАЙКРА́ЩЕ, підсил. Присл. до щонайкращий. Уранці вирядилась [Маруся] щонайкраще: поплела коси.. і вінком на голову поклала (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 54).
ЩОНАЙКРА́ЩЕ, підсил. Присл. до щонайкращий. Уранці вирядилась [Маруся] щонайкраще: поплела коси.. і вінком на голову поклала (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 54).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 605.