ЩОВБ, а, чол., діал. Шпиль гори; прямовисна скеля. Он там на заході з-за високого кам'яного щовба випливає вона [ріка] (Іван Франко, VII, 1951, 262); — Їдемо та й їдемо і вибралися помаленьку на гору. Туди от на щовб (Степан Олійник, З книги життя, 1968, 61).