в означеннях
Тлумачення, значення слова «щучник»:

ЩУ́ЧНИК, у, чол., бот. Багаторічна трав'яниста рослина, злак, що росте на берегах річок та луках. Лука була вкрита біловусом, щучником дернистим та мітлицею звичайною (Хлібороб України, 5, 1966, 24).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 611.