в означеннях
Тлумачення, значення слова «щупачок»:

ЩУПАЧО́К, чка, чол. Зменш.-пестл. до щупак. А чутка у гаю була така, Що ніби Щука та частенько, Як тільки зробиться темненько, Лисиці й шле то щупачка, То сотеньку карасиків живеньких Або линів гарненьких... (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 43); Радість невимовна, коли почуєш ти зо дна міцний ривок: То окунь почепивсь чи й славний щупачок (Максим Рильський, Поеми, 1957, 256);  * У порівняннях. Нагинаючи голову, чоловік вузьким, як щупачок, човником лагодить рибальську снасть (Михайло Стельмах, II, 1962, 236).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 610.

Коментарі (0)