в означеннях
Тлумачення, значення слова «щупальці»:

ЩУ́ПАЛЬЦІ, ів, ЩУ́ПАЛЬЦЯ, лець, мн. (одн. щупальце, я, сер.). Рухомі вирости на тілі червів, молюсків, членистоногих і деяких інших тварин, що є органами чуттів, захоплювання їжі, а іноді й дихання. Огидливий восьминіг ворушив своїми змієподібними щупальцями, підстерігаючи здобич (Олесь Донченко, IV, 1957, 384); Давно відомо, що восьминоги виявляють неабиякий хист під час спорудження своїх жител. За будівельний матеріал їм править каміння, яке вони збирають на дні моря і за допомогою щупальців переносять навіть на деякі відстані (Наука і життя, 2, 1973, 33); Гідри схожі на невеликі, близько 1,5 см, сірі, буруваті або зеленуваті стеблинки з віночком тонких, як павутинки, щупалець (Зоологія. Підручник для 7 кл., 1957, 14);  * Образно. Двері лишились прочинені. У розпростертих щупальцях світла, напроти дверей, — стіл (Юрій Мушкетик, Серце.., 1962, 274);  * У порівняннях. Ніде нікого. Тільки — я та вода, та слизький кушир, що немов щупальцями обмацує моє тіло (Дмитро Ткач, Жди.., 1959, 86); Наче щупальця потворного спрута, кинулися вони [татари] в різні сторони, налітаючи на безборонні хутори й села (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 137);
//  перен. Те, що проникає кудись, захоплюючи що-небудь. Американські монополії, немов гігантський спрут, протягли свої хижі щупальця у багато країн світу (Комуніст України, 11, 1966, 55).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 610.

Коментарі (0)