ШКАРЛУ́ПА, и, жін., розм. Те саме, що шкаралупа. Сич оріха в рот уклав, Сич оріха пожував Та й очима лупа: «Не оріх — шкарлупа! Обманула білка всіх, Що, як мед, смачний оріх...» (Михайло Стельмах, Живі огні, 1954, 41).
ШКАРЛУ́ПА, и, жін., розм. Те саме, що шкаралупа. Сич оріха в рот уклав, Сич оріха пожував Та й очима лупа: «Не оріх — шкарлупа! Обманула білка всіх, Що, як мед, смачний оріх...» (Михайло Стельмах, Живі огні, 1954, 41).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 471.