ШКАРЛУПИ́ННЯ, я, сер., розм. Збірн. до шкарлупа. Думав він зовсім про інше, бо ту ж мить викотив з купи шкарлупиння нове яйце, машинально облупив його, вмочив у сіль, розсипану на склі, — і воно зникло у його великому хлоп'ячому губатому роті (Леонід Первомайський, Материн.. хліб, 1960, 121).