в означеннях
Тлумачення, значення слова «шкатулка»:

ШКАТУ́ЛКА, и, жін. Невеличка скринька для зберігання дрібних (перев. цінних) речей. Перед ним стояло кілька шкатулок, наповнених дрібним різнобарвним камінням (Оксана Іваненко, Великі очі, 1956, 77); Жінка поквапно дістала з шкатулки паспорт (Ярослав Гримайло, Кавалер.., 1955, 6); Праворуч від кістяка в трьох маленьких зотлілих шкатулках знаходились буси (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 170); Робота крючком не потребує спеціально обладнаного робочого місця. Той, хто в'яже, повинен сидіти за столом, на якому розміщені в шкатулці клубки з пряжею або котушки (В'язання крючком, 1967, 4);  * У порівняннях. В океані, як у велетенській шкатулці з коштовностями, зберігаються мільйони тонн корисних металів (Вечірній Київ, 14.XII 1967, 4).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 472.

Коментарі (0)