в означеннях
Тлумачення, значення слова «шкереберть»:

ШКЕРЕБЕРТЬ, присл., розм. Вниз головою (перев. про падіння кого-, чого-небудь); догори ногами, сторч. Паллант любесенький хлопчина.. Вліпив такого макогона, Що пан Галес шкереберть став (Іван Котляревський, I, 1952, 257); — Налетить наш славний Богун Іван, дак нечисть вся від його шкереберть покотиться... (Михайло Старицький, Облога.., 1961, 21); Не встигли [хлопці] й оглянутися, як машина скакнула в ямку та так шкереберть і перевернулася... (Панас Мирний, IV, 1955, 247);
//  Не так, як потрібно. Коли Сташко заставав на своїх поличках усе шкереберть, то він знав: була Таська (Олексій Кундзіч, Пов. і нов., 1938, 68).
Іти (піти) шкереберть — відбуватися протилежно до того, як має бути, всупереч звичайному порядку. Чорт його бери: пішло життя шкереберть — хай іде! (Панас Мирний, III, 1954, 228); Як тільки з'являвся біля неї Ілько, відразу все йшло шкереберть (Юрій Збанацький, Мор. чайка, 1959, 230); При зустрічі всі докори якось вилетіли їй з голови. Все заготоване пішло шкереберть, все обернулось інакше... (Олесь Гончар, III, 1959, 397); Летіти (полетіти) шкереберть — різко спрямовувати свій рух униз, перевернувшись донизу головою або верхньою частиною; догори ногами. Маковеєві здається цей день несправжнім, неприродним, фантастично потворним. Наче земля вже вивихнулася з своєї орбіти і, розламуючись на частки, летить кудись шкереберть, і нема кому її вправити на місце (Олесь Гончар, III, 1959, 365); Марко пригнувся, і Челканов полетів через нього шкереберть (Іван Микитенко, II, 1957, 469); Махнув [Наливайко] своєю шаблею, спинаючись у стременах, і в ту ж мить шабля необережного дозорця шкереберть полетіла, вибита з його руки (Іван Ле, Наливайко, 1957, 103); Мозки шкереберть див. мозок.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 473.

Коментарі (0)