в означеннях
Тлумачення, значення слова «шкідник»:

ШКІДНИ́К, а, чол.

1. Тварина, комаха, рослина, яка завдає шкоди сільському, лісовому й складському господарству. Відомо, що майже всі види гризунів є шкідниками сільськогосподарських культур (Вісник АН УРСР, 11, 1953, 43); — Та й виясни ж такому молдуванові [молдаванинові], темному, неосвіченому, що філоксера, той страшний шкідник винограду, може з часом знищити всі виноградники (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 200); Хрущі належать до шкідників. Найбільшої шкоди лісовому господарству завдають личинки, які пошкоджують коріння молодих сходів сосни (Зоологія. Підручник для 7 кл., 1957, 48); Інститут мікробіології виділив вірус, що руйнує клітини водоростей-шкідників (Наука і життя, 2, 1973, 26).

2. Людина, яка завдає шкоди, збитків кому-, чому-небудь. [Убийбатько:] Благородних шкідників я щось не знаю.. Один псує машини, а другий — людські душі (Іван Микитенко, I, 1957, 360); Спираючись на волю мас, Там, де радгоспи і заводи, Виводим ми на чисту воду Економічних шкідників, Щоб суд творив свій правий гнів (Володимир Сосюра, I, 1957, 464); Всім хотілося почути правду про шкідників на заводі (Вадим Собко, Запорука.., 1952, 172).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 474.

Коментарі (0)