в означеннях
Тлумачення, значення слова «шкірка»:

ШКІ́РКА, и, жін.

1. Зменш. до шкіра 1, 2. Серед шкірок білки і горностая були дві чорнобурі лисиці дивної краси (Іван Багмут, Опов., 1959, 30); Жабі пригадала, що у неї є ще прихованих за шкіркою ридикюля двадцять царських п'ятисоток (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 89); Сало було ніжне, рожеве, з тонкою присмаженою шкіркою (Віталій Петльований, Хотинці, 1949, 152);
//  розм. Тонка прозора плівка на деяких гастрономічних виробах (перев. з поліетилену та інших хімічних сполук);
//  Тонкий покрив чого-небудь. Земля почала тужавіти, взялася шкіркою (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 460); Зверху, з кабіни, Зої добре видно, як порожніє ківш, як помалу осідає до дна червонувата шкірка шлаку (Вадим Собко, Біле полум'я, 1952, 136).
За шкірку [виставити, висадити] кого — дуже грубо прогнати. — У Києві, мовляв, американський консулат відкриває [одеський комерсант]... Аж сюди доїхав, а тут його французький комендант за шкірку та з вагона: не в своє залізли, сер... (Олесь Гончар, II, 1959, 127).

2. Цупка оболонка, зовнішній покрив листка, стебла, кореня, плоду рослини. Марко підсунувся до вогню, який уже горів не так буйно, як раніше, вигріб паличкою кілька картоплин, обчистив їх ножем від попелу і став їсти, смачно похрумкуючи підпеченою шкіркою (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 16); Раптом помітила [Зоня].. біля попільнички помаранчеву шкірку (Ірина Вільде, III, 1968, 87); Варений у шкірці [буряк] легше чистити, якщо, витягнувши його з окропу, занурити в холодну воду (Робітнича газета, 15.II 1973, 4); Ходи личинок добре помітні у вигляді темних смужок, які просвічують крізь шкірку рослини (Шкідники і хвороби .. рослин, 1956, 279);  * У порівняннях. На її свіжих, мов шкірка наливної вишні, губах блукала загадкова посмішка (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 226).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 477.

Коментарі (0)