ШКО́ДА 1, и, жін.
1. Матеріальні втрати; збитки.
Де незгода, там часто шкода (Українські народні прислів'я та приказки, 1963,
157); Де п'ють, то там і ллють, без шкоди не бува
(Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 61); Там чи купити що, чи
продати, — зроду-віку не послухає; хоч шкода з того
видима буде, вона свого докаже (Марко Вовчок, I, 1955, 5);
О. [отець] Нестор нікому не признавався про розмір
своєї шкоди (Іван Франко, VII, 1951, 81); Незважаючи на те,
що іржа не знищує зерна, шкода від неї значна (Захист рослин.., 1952, 291);
// Людські жертви; втрата когось.
Гурій спав. Йому, сердешному, й не снилось, Що дома
нищечком робилось, Що з дому цар його украв Не золото,
не серебро [срібло], А лучшеє його добро, Його Вірсавію
— украв. А щоб не знав він тії шкоди, То цар убив
його, та й годі (Тарас Шевченко, II, 1963, 92);
// Збитки, втрати,
неприємності тощо, що є наслідком яких-небудь дій,
учинків. Чистим зерном сійте поле, то вродить хліб
як море, а нечистим посієте — собі шкоди надієте!
(Українські народні прислів'я та приказки, 1963, 250); Побратались вони [звірі],
щоб по-сусідськи жить, Ніколи шкоди не чинить (Леонід Глібов,
Вибр., 1951, 110); Та не до стайні [вступила корова],
лиш просто в конюшину.. Пасеться, толочить, робить
шкоду (Лесь Мартович, Тв.. 1954, 248); Свої бомби аероплан
цілив саме сюди, і йому пощастило наробити чимало шкоди
(Юрій Смолич, Театр.., 1946, 72); Крига ламалась тут на
дрібніші шматки, і ті уламки, холодні, синюваті й
блискучі, пропливали під мостом, не завдаючи вже йому
ніякої шкоди (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 61); Всяка
недооцінка значення фізико-хімічних, математичних та інших
методів дослідження в біології може завдати серйозної
шкоди розвиткові цієї науки (Комуніст України, 9, 1962, 50);
// розм. Щось зіпсоване, ушкоджене, знівечене.
Наймити ходили, мовчки оглядали шкоду й тільки
прицмокували (Нечуй-Левицький, II, 1956, 62);
// рідко. Те саме, що біда 1 1.
— Та нехай гнівається собі [мати]! Це невелика шкода,
що мертві гніваються, а от як будуть гніватись живі,
то це трохи гірше... (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 367); Та коли ж
минеться ота шкода І між нами стане правда й згода?
(Михайло Старицький, Поет. тв., 1958, 42);
// перев. з прийм. у, до.
Посіви, трави і т. ін., що їх знищують тварини,
завдаючи збитків кому-небудь. Стару попеласту гуску забив
хворостиною в шкоді сусід (Іван Франко, II, 1950, 60); [Семен:]
Прикажчик хотів нас покропити різками за те, що
телят упустили в шкоду (Марко Кропивницький, I, 1958, 108); Ой твої
воли давно в шкоді, Ще й у Марусі на вгороді (Українські народні пісні, 1, 1964, 61); Спершу не з якою охотою пішов був
Артем до отари.. Трудно було з досвітку до смерку все
на ногах: на вигорілій толоці вівці голодні, — тільки
присів, а вони вже й у шкоді (Андрій Головко, II, 1957, 212);
Маркова корова пішла в шкоду, він біжить гречками
і кричить (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 274); Оббігла дівчина овець
од ячменю, од шкоди щоб далі (Андрій Головко, I, 1957, 268).
♦ Заходити (зайти) в шкоду — те саме, що
Ускакувати (ускочити і т. ін.) в шкоду; Мудрий [шляхтич]
по шкоді — зазнавши втрат, збитків, почати більше
розуміти. Мудрий шляхтич по шкоді, як коня вкрали,
то стайню замкнув (Українські народні прислів'я та приказки, 1963, 112); На
шкоду чию, кого, кому, чому — з негативними наслідками
для кого-, чого-небудь: не на користь комусь,
чомусь. Голова пильно вишукував і підносив усе, що
промовляло на шкоду обвинувачених (Іван Франко, VI, 1951, 277);
Незадовго перед цим Центральний Комітет у листі,
розісланому всім партійним організаціям країни,
попереджував, що увага партії в найближчі дні мусить
бути зосереджена на Півдні, що маси добровольців і
мобілізованих повинні відправлятись насамперед на
Кримський фронт, хоча б навіть на шкоду іншим фронтам
(Олесь Гончар, II, 1959, 315); Надмірні хитрощі бувають
нам на шкоду (Микола Зеров, Вибр., 1966, 431); Ускакувати
(ускочити) в шкоду — завдавати збитків кому-,
чому-небудь. [Платон Гаврилович:] Чисте мені
горе з ним, так і никає, щоб куди в шкоду вскочить
(Степан Васильченко, III, 1960, 135); Дозволяв [колгосп] пасти коня та
корову на колгоспному вигоні, не штрафував його за
гусей, котрі інколи ускакували в шкоду (Дмитро Бедзик,
Дніпро.., 1951, 123); Як спійманий (зловлений і т. ін.)
на шкоді хто — ніби захоплений на місці злочину
хто-небудь. Спочатку, як зловлений на шкоді, Захар
знітився (Іван Ле, Право.., 1957, 30); По другий бік вулиці,
скрадаючись попід тином, пробігли Троша й Ладя.
Помітивши нас, вони розгубилися й зіщулились, як
спіймані на шкоді (Петро Панч, Гарні хлопці, 1959, 34).
2. розм. Те саме, що пустун. Ну й шкода оцей хлопець, — нічого за їм [ним] у садку не вдержиш (Словник Грінченка); Стоїть мале дівчатко, посміхається до татка, довгий пензель у руці, різні фарби на лиці. — Ах ти, шкода наша, шкода! Що ж ти наробила? (Наталя Забіла, Веселим малюкам, 1959, 24); Він стурбовано згадав про Кузьку, як він там, шкода вреднюча. Залишив його у бабусі, а вони старенькі, вже погано бачать, ну, Кузька й обманює їх (Олександр Копиленко, Подарунок, 1956, 23).
3. розм. Те саме, що вина 1. Чия шкода, того й б'ють.