ШКОДЛИ́ВИЙ, а, е, розм. Те саме, що шкідливий 1. Жили вони [безпритульники], немов ті одичавілі шкодливі коти, в якихось потаємних щілинах, у базарних рундуках (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 335); Батько.. нічим не зміг переломити шкодливого, веселого норову Максимового (Панас Мирний, I, 1949, 213).