в означеннях
Тлумачення, значення слова «школа»:

ШКО́ЛА, и, жін.

1. Навчальний заклад, який здійснює загальну освіту і виховання молодого покоління. Дурний школяр Денис, запрігши шкапу в санки, Із школи поспішав до батька ночувать (Євген Гребінка, I, 1957, 59); Кирилик скінчив школу шістнадцяти літ (Панас Мирний, I, 1954, 154); Улас учився в школі в дяка й був письменний (Нечуй-Левицький, III, 1956, 319); Двадцять п'ять років учителював він у містечку, а ці два останні — в тій школі, де колись сам навчався азбуці (Михайло Томчаній, Готель.., 1960, 33); Мій син, грибок на двох тоненьких ніжках, У перший раз пішов сьогодні в школу (Максим Рильський, II, 1960, 102);
//  Система загальної освіти, сукупність навчальних закладів. Радянська школа — найпередовіша, найпрогресивніша школа в світі (Радянська Україна, 28.I 1954, 1);
//  Приміщення, в якому міститься такий заклад. Раїса сіла на лавці під школою і чекала сторожиху (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 309); Коли його Свирид Яковлевич вперше застав у школі за жорнами, вчитель, витираючи рукавом пітне чоло, аніскілечки не збентежився (Михайло Стельмах II, 1962, 97);
//  збірн., розм. Колектив учнів навчально-виховного закладу; учні й учителі такого закладу. — Ти мені школу розігнала! — І добре зробила! — обізвалась Соломія (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 392); Ці слова чула вся школа (Олександр Довженко, I, 1958, 298); На мить школа завмерла. А далі гримнула несамовитим реготом (Михайло Стельмах II. 1962, 86).
 Базова школа — загальноосвітній навчальний заклад при педагогічних навчальних закладах та науково-дослідних установах для проведення педагогічної практики студентів і експериментальних досліджень з питань навчання й виховання учнів; Вечірня школа — загальноосвітній заклад (перев. для молоді), в якому навчання провадиться ввечері без відриву від виробництва. В арсеналі засобів комуністичного виховання молоді важливе місце відводиться вечірній школі (Вечірній Київ, 12.XII 1968, 3); Вища школа див. вищий; Єпархіальна школа див. єпархіальний; Земська школа — навчальний заклад у дореволюційній Росії, що перебував у віданні земства. — Яке йому [батюшці] діло! Це не церковна школа, а земська... (Михайло Коцюбинський, 1. 1955, 313); Конфесіональні школи див. конфесіональний; Недільні школи див. недільний; Нормальна школа — середній або вищий навчальний заклад в Австрії, Франції, Бельгії тощо; Парафіяльна (приходська, церковна, церковноприходська і т. ін.) школа — те саме, що Церковнопарафіяльна школа (див. церковнопарафіяльний). При церкві існували церковні братства, які мали дбати про порядок у церкві, почасти навіть про освіту, але парафіяльних шкіл було дуже мало (Іван Франко, XVI, 1955, 143); Ще як вони обидва вчились у церковній школі, батюшка давав їм читати євангелію [євангеліє] та усякі церковні книжки і потім велів розказувати про те, що вони прочитали (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 316); Повна середня школа див. повний; Початкова школа див. початковий; Реальна школа див. реальний; Середня школа див. середній; Тривіальна школа, заст. — сільський початковий навчальний заклад у Галичині; Церковнопарафіяльна школа див. церковнопарафіяльний; Школа глухих — спеціалізований навчально-виховний заклад (інтернат) для дітей, позбавлених слуху й мови; Школа для дорослих — загальноосвітній навчальний заклад для дорослих, які навчаються перев. ввечері без відриву від виробництва; Школа другого ступеня див. ступінь; Школа-інтернат — середній навчальний заклад, де діти живуть, виховуються й навчаються. Збільшується будівництво нових шкільних приміщень, у тому числі шкіл-інтернатів (Наука і життя, 12, 1957, 5); Школа-інтернат — в СРСР загальноосвітня школа, яка поєднує в собі функції шкільного, сімейного та позашкільного виховання й навчання дітей (Радянська Україна, 26.IV 1961, 3); Школа першого ступеня див. ступінь; Школа подовженого дня — загальноосвітній середній навчальний заклад, в якому учні перебувають під наглядом учителів протягом усього дня; Школа сільської (робітничої і т. ін.) молоді — вечірній або змінний загальноосвітній середній заклад, де навчається молодь без відриву від виробництва. Треба проводити дальше розширення і зміцнення сітки шкіл робітничої молоді, наміченої Наркомосом (Компартія України в резол. і рішен.., 1958, 200); Школа сліпих — спеціалізований навчально-виховний заклад (інтернат) для дітей, позбавлених зору.

2. Спеціальний навчальний заклад, училище, курси і т. ін., де здобуваються професійні знання, кваліфікація. Сошенко залучив Тараса до малярської школи й напутив його на добру путь (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 274); Мій дід скінчив гірничу школу (Володимир Сосюра, II, 1958, 356); На початку 1920 року я став членом КП(б)У. Мене призначили завідувати Житомирською партійною школою (Олександр Довженко, I, 1958, 17); У Палаці культури імені Пушкіна Новокраматорського машинобудівного заводу створено школу громадських професій (Радянська Україна, 10.I 1962, 3);
//  Військовий навчальний заклад, признач. для підготовки офіцерського й молодшого командного складу армії. — Та тебе й не впізнати! — радий і здивований, дивився Діденко на товариша. Ніколи ще у військовому одязі не бачив його, хоч знав і раніш, що служив він з п'ятнадцятого року, після школи прапорщиків, офіцером на фронті (Андрій Головко, II, 1957, 472); З колгоспу було обрано до льотної школи дванадцять комсомольців (Леонід Смілянський, Зустрічі, 1936, 207); В числі кращих бійців-перекопців Яреська було відібрано в Харків, у школу Червоних старшин (Олесь Гончар, II, 1959, 440); Та й повезла мене мати аж и Київ, у військово-фельдшерську школу, бо батько, як колишній солдат, мав право в ти школи дітей оддавати (Остап Вишня, I, 1956, 7).
 Музична школа див. музичний; Розвідницька школа див. розвідницький; Школа фабрично-заводського навчання, заст. — нижчий професійно-навчальний заклад в СРСР для підготовки робітників масових професій; Школа фабрично-заводського учнівства, заст. — нижчий професійно-навчальний заклад в СРСР для підготовки кваліфікованих робітників.

3. Набування знань, досвіду, навичок, а також сам набутий досвід, практичні знання. Хіба не з цього ядра [сім'ї] починається школа нашої витримки, дисципліни, вірності... (Олесь Гончар, III, 1959, 179); З восьми років довелося [Романові] проходити тяжку школу гіркого заробітку і принижень (Михайло Стельмах, I, 1962, 341); Сконцентрований на великих підприємствах промислових районів, пролетаріат під керівництвом марксистської партії проходив багатющу школу революційного гарту (До 100-річчя.. В. І. Леніна, 1970, 8);
//  Те, що дає практичні знання, досвід. — Я вас на тому тижні виряджу на Запорожжя. От де наука! От де школа! (Олександр Довженко, I, 1958, 218); Саме кріпосні театри були свого роду першими школами національних виконавських кадрів (Українська класична опера, 1957, 64); Життя — вища школа мистецтва. Вона дає нам матеріал, і наша задача уміти ним скористатись (Амвросій Бучма, З глибин душі, 1959, 176); Кожна гідротехнічна споруда, особливо в складних умовах Сибіру, — це своєрідна школа і лабораторія, яка примножує досвід радянського гідробудівництва, рухає його вперед (Наука і життя, 8, 1956, 16);
//  Форма поширення досвіду й підвищення загального культурного рівня кого-небудь. В той час, коли серед багатьох любителів вистав панувала думка про театр як забавку, Кропивницький всією своєю діяльністю утверджував погляд на театр як школу для народу (Народна творчість та етнографія, 3, 1965, 10).
Проходити (пройти) сувору [життєву] школу див. суворий; Проходити (пройти) школу життя див. життя; Школа життя (життєва) — набутий життєвий досвід. Яку обрати професію, кому довірити свої молодечі інтимні почуття — цьому навчає лише багатюща життєва школа... (Іван Ле, Право.., 1957, 13).

4. Система практичних прийомів вивчення, засвоєння чого-небудь, оволодіння чимсь. Вдосконалення бандури дало можливість прийти до розв'язання ще складнішого питання — поєднання двох шкіл гри (київської та харківської) в єдину систему (Народна творчість та етнографія, 5, 1967, 62); Школа гри на фортепіано; Школа співу;
//  спец. Мистецтво дресирування коня, пов'язане з манежним об'їжджанням, виконанням різних вправ і т. ін. Школа верхової їзди.

5. Напрям у науці, мистецтві, літературі, суспільно-політичній думці. Церква помальована всякими взорцями [взірцями], котрі тепер вже ледве знати по стінах. Образи візантійської школи (Нечуй-Левицький, II, 1956, 402); [Острожин (здалека поглядаючи на картину):] А, ви малюєте? Може, нової якої школи тримаєтесь? Імпресіоністів? Прерафаелітів? [Любов:] Куди там «школи»! (Леся Українка, II, 1951, 10); Уже М. В. Ломоносову, главі першої російської філологічної школи, належить ряд висловлювань про українську мову (Мовознавство, XIII, 1955, 14); Україна — батьківщина наукової школи зварювання металів (Комуніст України, 2, 1969, 54);
//  чия, кого, з означ. Група учнів, послідовників, однодумців кого-небудь. З французьких книжок, окрім Жорж Занда, я мало читала в первотворі, більш у перекладах і то з новітніх натуралістів школи Золя (Леся Українка, V, 1951, 10); У вас [професора] — ціла своя школа. Ваші учні посідають кафедри в радянських вузах (Остап Вишня, I, 1956, 333); Метод рентгенографічного дослідження широко застосовується відомою школою металознавців акад. М. С. Курнакова (Рентгеногр.. мет., 1959, 211); З його [О. І. Білецького] школи вийшов не один десяток учених-літературознавців, які успішно продовжують справу свого вчителя (Радянське літературознавство, 18, 1955, 10).
 Натуральна школа див. натуральний.

6. сад. Те саме, що шкілка 3.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 480.

Коментарі (0)