в означеннях
Тлумачення, значення слова «школяр»:

ШКОЛЯ́Р, а, чол. Учень загальноосвітньої школи. Яресьчиха, повернувшись увечері з економії, з подивом дізналася, що син її віднині школяр: пішов і сам записався до школи (Олесь Гончар, I, 1959, 8); Ось і школа. Квіти, квіти Загойдалися вгорі. Ті, що звались просто діти, Нині звуться школярі (Платон Воронько, Коли виростають крила, 1960, 128);  * У порівняннях. Коли Мічурін увійшов до кімнати, де відбувалось засідання, всі встали. Вони часто потім згадували про це, сміючись і жартуючи, й запитуючи один одного, чому ж все-таки вони повставали, як школярі? (Олександр Довженко, I, 1958, 453); По східцях ми біжимо вниз, як школярі (Юрій Яновський, II, 1958, 45);
//  перен., розм. Доросла людина, яка в поведінці, вчинках впадає в дитинство, виявляє легковажність, пустотливість.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 481.

Коментарі (0)