в означеннях
Тлумачення, значення слова «школярський»:

ШКОЛЯ́РСЬКИЙ, а, е.

1. Прикм. до школяр. На шкільному подвір'ї в час перерви: звичайна школярська метушня (Степан Васильченко, III, 1960, 309); Схопить [учитель], бувало, котрогось за шию, придавить до лави і тисне, аж той захрипить. А тоді бацне двічі школярською головою об дошку, лясне долонею по потилиці і, як грудку, викине хлопця в сіни (Дмитро Бедзик, Студені Води, 1968, 101);
//  Належний школяреві, школярам. Біла шкільна чорнильниця-невиливайка і школярська тонка ручка залишилися на столі (Леонід Первомайський, Опов., 1970, 130); Хлоп'ята.. подалися розшукувати Валерикове школярське хазяйство (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 106);
//  Власт. школяреві, школярам. Найбільше імпонували мені, недосвідному ще школяреві, ті чисто школярські штучки та дотепи, яких багато знав пан Станіслав (Іван Франко, IV, 1950, 205); — Нехай потім колись розкажу вам, — обізвалась пошептом Уляся гімназичним школярським тоном (Нечуй-Левицький, V, 1956, 342); Аж шкода, що зараз нема на Кузьмі того картуза, не втримав мабуть-таки його, загубив десь по дорозі сюди разом зі своєю школярською безтурботністю (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 189).

2. розм. Те саме, що шкільний. Місяць світив у сумні вікна класу; темніли школярські парти довгими рядами, виглядала серед класу дошка (Степан Васильченко, I, 1959, 82).

3. рідко. Прикм. до школярство 2. — За книжками незчулись, як і весна промайнула, — примруживши очі, озвалась зненацька Докійка, — остання школярська весна (Іван Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 4).

4. перен., зневажл. Прикм. до школярство 3. І потекла його мова книжна, школярська, невтямлива народові (Нечуй-Левицький, I, 1956, 193); Цей німецький соціалізм, який вважав свої безпорадні школярські вправи такими серйозними й важливими і так крикливо їх рекламував, мало-помалу втратив свою педантичну невинність (Маніфест комуністичної партії, 1963, 56); Догматичне, школярське повторення застарілих положень привело їх [«лівих»] до авантюризму (Комуніст України, 3, 1963, 40).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 481.

Коментарі (0)