в означеннях
Тлумачення, значення слова «школярство»:

ШКОЛЯ́РСТВО, а, сер.

1. Збірн. до школяр; школярі. — Плюнь, серце, на того, хто так тобі сказав, Що буцім бог жінкам волосся довге дав За те, що розум їм укоротив чимало: То погань так верзла, школярство так брехало! (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 59); Довбня сердитий ходив поза школярами й плювався, бурмочучи собі під ніс. Веселе школярство не проминуло і з того посміятись (Панас Мирний, IV, 1955, 109).

2. рідко. Перебування в школі. Повіяло нудом давнім, кошмарним, що заносив колись із школи в рідну хату в часи школярства (Степан Васильченко, I, 1959, 359); — Узявся вчить, то буду вчить у шахті, без школярства! (Петро Дорошко, Три богатирі, 1959, 22).

3. перен., зневажл. Наслідування примітивних, схоластичних норм, зразків; несамостійний, учнівський підхід до чогось.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 481.

Коментарі (0)