ШКРЕБО́К, бка, чол.
1. Пристрій, пристосування,
зроблене з пластинки (перев. металевої) та держака,
що використовується для зрізання, зчищання
чого-небудь;
// Лопатка з ручкою для зчищання льоду.
2. спец. Великий совок з ріжучим краєм для вибирання ґрунту та сипких матеріалів; ківш. Шкребок, схожий на велетенський залізний гребінець, здригнувся і поплив до купи породи. Зупинився і зараз же пішов назад — рівно, без поштовхів, — загрібши породу наче рукою (Дмитро Ткач, Плем'я.., 1961, 108); Ось шкребок затопив свої білі зуби у темний насип і поволік до гезенка цілу гірку породи... (Олекса Гуреїв, Новели, 1951, 85).
3. рідко. Те саме, що скребниця. Чистити коня шкребком.