ШКУ́ЛЬНО, присл., діал. Те саме, що шкулко;
// у знач. присудк. сл. — Твоя мама — чиста сатана.
Вона не дасть мені спокою цілий вік! Ой, шкульно ж
мені! — говорив зять до Надезі (Нечуй-Левицький, III, 1956, 201).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 484.