в означеннях
Тлумачення, значення слова «шкурка»:

ШКУ́РКА, и, жін.

1. Зменш. до шкура 1—3, 5. Тепер згадує отець Никон чудовий соболевий комір, пошитий зі шкурки звірка, який трапляється лише вряди-годи (Олесь Донченко, II, 1956, 9); Основним товаром світової хутрової торгівлі у наш час є шкурки норок (Наука і життя, 6, 1973, 44); Хоча на славу вдавалася йому чиньба, але він всім серцем хлібороба ненавидів її, не бруд чинбарні, а золоті та зелені сап'яни полів бачив перед собою, коли готував на торг кольорові шкурки (Михайло Стельмах, II, 1962, 115); На візку сидів хлопець.. сухий, як кістка, обмотана жовтою шкуркою (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 289); Любо тоді глянути на стиглу, прозору ягоду, що ледве стримує солодкий сік у тонкій шкурці (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 191).
Шліфувальна шкурка — папір або тканина з наклеєним на ній абразивним матеріалом, що використовується для зачищання й полірування різних виробів. Виробничі випробування показали, що стійкість проти спрацювання алмазних барабанів і кругів у кілька тисяч разів вище, ніж шліфувальних шкурок (Вечірній Київ, 12.VI 1968, 2).
Не варта шкурка вичинки див. вартий.

2. Те саме, що кірка 1. За одну ніч висохла земля, затягнулися тонісінькою льодовою шкуркою калюжі (Юрій Збанацький, Курилові о-ви, 1963, 224); На столі з'явився високий глечик з пареним молоком. Зверху на ньому була темна, піджарена шкурка (Вадим Собко, Шлях.., 1948, 65).
Натягати (натягти) шкурку на кисіль див. натягати 1.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 486.

Коментарі (0)