ШЛЯХ, у, чол.
1. Смуга землі, признач. для їзди та
ходіння; дорога. У неділеньку та ранесенько, Ще
сонечко не зіходило, А я, молоденька, На шлях, на дорогу
Невеселая виходила (Тарас Шевченко, II, 1963, 163); Тим шляхом,
що, звившись гадюкою, пославсь од великого села Пісок
аж до славного колись Ромодана, — йшов молодий
чоловік (Панас Мирний, I, 1949, 125); Передо мною простягся
поштовий шлях, обтиканий з обох боків старими липами
у два рядки (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 458); По шляхах рухались
бронетанкові частини й маси кінноти козачого корпусу,
що прорвалися десь зліва (Олесь Гончар, III, 1959, 127);
Розташований на вузлі 26 залізниць і шосейних шляхів,
Будапешт з стратегічного погляду являв собою своєрідні
ворота в Австрію, Чехословаччину, в південні провінції
самої Німеччини (Олесь Гончар, III, 1959, 235);
// у сполуч.
із сл. залізничний, трамвайний.
Залізнична чи трамвайна колія. Як сумно я дививсь на
залізничний шлях, на рейки золоті, що мчали малиново
на Україну (Володимир Сосюра, II, 1958, 476);
// також у сполуч. із.
сл. водний, морський, повітряний,
річковий і т. ін. Узагалі місце, простір, яким
відбувається пересування, сполучення. Ніч тиха була, ми
з тобою Плили геть шляхом водяним (Леся Українка, IV,
1954, 87); Летять пташки шляхом надземним. Дощ
одшумів (Максим Рильський, I, 1960, 149); Все вирішувалось
у ті [воєнні] дні на морських шляхах: одні кораблі
звозили у Крим живу силу, рятуючи її від остаточного
розгрому, інші кораблі тим часом везли в Крим із-за
кордону бойове спорядження (Олесь Гончар, II, 1959, 378);
Сайменський канал — найдешевший і найкоротший
водний шлях з глибинних районів Східної Фінляндії, де
розвинуто лісову промисловість, до узбережжя
Балтійського моря (Радянська Україна, 28.IX 1962, 4); В гірській
частині країни, яка густо заросла лісом, ріки
використовувались як зручний шлях сполучення (Наука і життя, 3, 1958,
53); Грузія була на перехресті жвавих торгових шляхів
між країнами Заходу й Сходу (Історія СРСР, I, 1956, 69);
* Образно. Сонце вислало шлях по Десні (Михайло Стельмах,
Жито.., 1954, 157); * У порівняннях. Дітям і внукам життя
ми щасливе В даль прокладаєм, як зоряний шлях
(Максим Рильський, III, 1961, 305).
Битий шлях див. битий; Великий шлях див. великий;
Верствовий (верстовий) шлях див. верствовий 1;
Вибивати (вибити) шлях див. вибивати; Стовповий шлях див.
стовповий; Утоптаний шлях див. утоптаний 1;
Уторований шлях: а) те саме, що Битий шлях (див. битий).
Коники хутенько дріботіли ніжками по уторованому
шляху, що вився понад річкою (Олесь Досвітній, Вибр., 1959,
42); От уже шлях уторований, битий покинули коні
І, переплутавшись, збившись, наосліп летять у безладді
(Микола Зеров, Вибр., 1966, 316); б) див. уторований;
Чумацький (Молочний) Шлях — космічна система, що
складається із зірок, зоряних скупчень, пилових та газових
туманностей, розсіяного газу та пилу і має вигляд
світлої туманної смуги на зоряному небі. Люди.. збиралися
біля дворів, пильнуючи небо. Але воно було тихе, мирне,
тільки блимали на ньому зорі та, як і вчора, як і цілі
віки назад, мерехтів срібним пилком Чумацький Шлях
(Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 259); Стародавні греки вважали, що
це струмінь молока, розлитий на небі, в Середній Азії
називають її [галактику] Солом'яною Дорогою, а на
Україні Чумацьким Шляхом (Бесіди про всесвіт, 1953,
125); Внизу шумлять смереки, Зітхає синій бір,
Молочний Шлях далекий Біжить верхами гір (Дмитро Павличко,
Бистрина, 1959, 84).
♦ Міряти шляхи — те саме, що подорожувати. Після
закінчення Петербурзької академії мистецтв міряв він
[Т. Шевченко] курні шляхи милої його серцю
батьківщини (Літературна Україна, 25.II 1964, 1).
2. Місце для проходу, проїзду кого-, чого-небудь;
прохід. [Річард:] Геть! Розступіться, дайте шлях!
Інакше я сам собі дорогу проложу! (Леся Українка, III, 1952,
85); Прикажчик уже біг з двору, несучи на плечах косу
з грабками. — Нащо то? Машині помагати?.. — То
шлях для машини прокосити, — одгадував другий
(Панас Мирний, IV, 1955, 243);
// Відстань, що її хтось проїхав,
пройшов, щось проїхало, пройшло або яку ще треба
подолати. Шлях стелився їм далекий (Зінаїда Тулуб, В степу..,
1964, 38); Він був з далекої Хенані, куди від нас
неблизький шлях (Володимир Сосюра, II, 1958, 386); Кораблі на морі
поспішають перебігти свій шлях, щоб їх не захватив у дорозі
шторм (Юрій Яновський, II, 1958, 41); З Брянським він
пройшов шлях від самої Волги (Олесь Гончар, III, 1959, 123);
Автомобіль, що рухається, не можна зупинити
раптово. Чим більша швидкість автомобіля, тим для цього
більше часу потрібно і тим більший шлях гальмування
(Доценко та ін., Автомобіль, 1957, 279);
// перен. Доступ кудись, до кого-,
чого-небудь, можливість досягти чогось. Воно прийде,
те нове життя, прийде у світ нове добро, треба тільки
розбити тверду скалу неправди і пробитись до світла,
хоч би довелося вкрити кістками шлях до нового життя
(Михайло Коцюбинський, III, 1956, 40); Тобою, Партіє, відкриті
Шляхи у комунізму час (Валентин Бичко, Вогнище, 1959, 22); Ми
збагнули, що правди путь, що щастя шлях уже давно
відкритий вами (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 324); Він знав
тисячі шляхів до серця солдата (Олесь Гончар, III, 1959, 206);
// Те, що зроблено, пройдено. Який ти [партія] шлях
пройшла у битві світовій, Зростила скільки серць і
розумів завзятих..! (Максим Рильський, III, 1961, 309);
Оглядаючись на шлях, пройдений радіотехнікою та
електронікою з дня народження радіо і до наших днів, ..не можна
не захопитися генієм великого російського вченого
0, С. Попова, який викликав до життя цю чудову галузь
техніки (Наука і життя, 3, 1959, 21).
♦ Відрізувати (відрізати, одрізувати, одрізати)
шляхи (шлях) кому: а) позбавляти когось зв'язку з ким-,
чим-небудь; б) позбавляти кого-небудь можливості
діяти, здійснювати щось, добиватися чогось; Вповні шлях
переходити (перейти) див. вповні; Загороджувати
(загородити) собою шлях див. загороджувати; Заріс
(позаростав) шлях терном (тернами); Заросли (позаростали)
шляхи тернами див. терен; Затирати (затерти) шлях
за ким — те саме, що Затирати (затерти) слід (сліди)
(див. затирати). [Герцель:] Ну, що ж, коли не
вийде з хати, тоді Михал його уб'є, щоб за Тетяною
затерти шлях!.. (Карпенко-Карий, I, 1960, 156); Знаходити
(знайти, пробивати, пробити, прокладати, прокласти)
шлях до серця див. серце; Зрошувати (зросити)
[власною, своєю] кров'ю шляхи див. зрошувати; Не
заростає (не заросте) шлях; Не заростають (не заростуть)
шляхи див. заростати; Обрізувати (обрізати, обрізати)
шлях див. обрізувати; Обхідний шлях див. обхідний;
Перейти шлях — те саме, що Перейти дорогу (див.
дорога); Перекопаний шлях див. перекопаний;
Прокладати (прокласти) собі шлях див. прокладати;
Прокладати (торувати) шлях — те саме, що Прокладати
(торувати і т. ін.) путь (див. путь). Скорбна доля наша,
Людей, що прокладають новий шлях Будущини,
відвічні скали ломлять (Іван Франко, XIII, 1954, 194); Торування
шляху (шляхів) див. торування; Торувати собі шлях див.
торувати; Шлях стелиться (стелився) див. стелитися;
Шлях, устелений квітами див. устелений; Шлях,
устелений терном див. терен.
3. Напрям руху в який-небудь бік, до якогось
відомого або наміченого місця. Пізнавши шкапа шлях
додому Смикнула раз, другий — і хлопця понесла (Євген Гребінка,
1, 1957, 59); Ні, я не сам. Моя тінь, як невільник,
послалась під ноги й показує шлях (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 407);
Шлях у місто мені вже знайомий був (Панас Мирний, I, 1954,
73); Грає сонце промінцями, Білий сніг стає
струмками, І, співаючи, струмки Шлях знаходять до ріки
(Михайло Стельмах, V, 1963, 308); — Ти не цікавився, друже,
шляхами птахів?.. Наші сюди навряд чи літають...
(Олесь Гончар, III, 1959, 116); Кинутий камінь під діянням
ваги відхиляється від прямолінійного шляху і падає на
землю, описуючи криву лінію (Яків Перельман, Цікава фізика.., 1950, 99);
// Заздалегідь накреслений чи визначений напрям руху;
маршрут, курс;
// перен. Напрям діяльності кого-,
чого-небудь. Хто стрівався на шляху зо мною, Того я щирим
серденьком вітала: Непевна путь, мій друже, в нас обох, —
Ходи! шлях певний швидше знайдем вдвох (Леся Українка, I,
1951, 43); Ти теплу ніжність до людини Узяв, як хліб,
у творчу путь. Хто шлях обрав собі єдиний. Тому із
нього не звернуть (Максим Рильський, III, 1961, 270); Олесь
Гончар належить до того покоління українських
письменників, чий літературний шлях почався в останні
передвоєнні роки (Про багатство літератури, 1959, 160); Народ
розуміє і схвалює політику партії, бо партія веде його
по ленінському шляху (Радянська Україна, 23.I 1959, 1);
Здійснення ленінського кооперативного плану, колективізація
сільського господарства вивели радянське селянство на
світлий шлях будівництва нового життя (Хлібороб України, 1, 1969, 6);
// перен. Спрямування ходу,
протікання, розвитку чогось. Розмова повернула на інший
шлях (Панас Мирний, I, 1949, 268); Син рибалки — Ломоносов
Відкривав тут, на Неві, Для наук шляхи нові... (Іван Нехода,
Ми живемо.., 1960, 121); Теорія і далі повинна
освітлювати шлях практиці (Програма КПРС, 1961, 103); На
шляхах соціалістичного реалізму українська радянська
поезія виробила і ту виразну окресленість національного
художнього обличчя, яка позначає її в наш час (Про багатство літератури, 1959, 133); Людство пройшло величний
шлях розвитку — від кам'яної сокири і лука до
атомного реактора і космічного корабля (Комуніст України, 4, 1962,
33).
♦ Виходити (вийти) на самостійний шлях див.
виходити; Збивати (збити) з шляху див. збивати;
Збиватися (збитися) з шляху див. збиватися; Збочувати
(збочити) з шляху див. збочувати; Звертати (звернути)
з шляху див. звертати; Змилити шлях див. змилювати 2;
На кривавий шлях ступати (ступити) див. кривавий;
Приходити (прийти) на шлях див. приходити;
Проміряти [свій] шлях див. промірювати; Розходяться
(розійшлися, розійдуться) шляхи див. розходитися;
Спрямовувати (спрямувати) на вірний шлях див.
спрямовувати; Ставати (стати, ступати, ступити) на слизький
шлях див. слизький; Стати на шлях чого — обрати
певний напрям у поведінці, діяльності, поглядах тощо.
Наша партія, робітничий клас, радянський народ
першими стали на шлях соціалізму і комунізму (Комуніст України, 9, 1968, 11); Указувати шлях (шляхи) див.
указувати; Укривати (укрити) кістками шлях див. кістка.
4. Процес їзди, ходьби і т. ін. куди-небудь;
перебування в русі певний час. Минула втома від довгого
шляху, і вони піднімалися по знайомій стежці весело і
бадьоро (Олександр Довженко, I, 1958, 174); Дві години шляху;
//
Пересування кого-, чого-небудь у певному напрямі. В полях
Зійшлись не сіячі, — Тут ворогам урвати шлях Бійці
прийшли вночі (Терень Масенко, Сорок.., 1957, 450); Переможний
шлях нашої армії вона акуратно і ретельно відзначала
на великій карті (Дмитро Ткач, Плем'я.., 1961, 53);
// перен.
Життя, діяльність, спосіб існування когось. У всякого
своя доля І свій шлях широкий: Той мурує, той руйнує,
Той неситим оком — За край світа зазирає, Чи нема
країни, Щоб загарбать (Тарас Шевченко, I, 1963, 236); Не
довелося мені бачитись із нею в житті — шляхи наші
пішли різно (Степан Васильченко, II, 1959, 269); Прощай, окопний брате,
свій шлях пройшов ти чесно в боротьбі (Іван Гончаренко, Вибр.,
1959, 202); Дівчина поле й співає. Озвались до неї Інші —
у кожної серце, як жайворон-птах. Всі заспівали одної,
і кожна співає своєї, Спільна дорога у всіх, та окремий
у кожної шлях (Максим Рильський, III, 1961, 101).
Життєвий (життьовий) шлях — те саме, що життя 3.
Відхиляє [Хо] заслону, показуючи спокуси й
небезпечності, що мріють на життєвому шляху... (Михайло Коцюбинський,
I, 1955, 171); Крок за кроком оглядає він свій нелегкий
життєвий шлях (Олесь Гончар, III, 1959, 153).
♦ Скінчити шлях див. скінчити; Стояти (ставати,
стати) на шляху чиєму: а) перешкоджати кому-небудь
у здійсненні чогось. Радянські люди підводять горді
підсумки всьому, що зроблено ними, що здобуто
дружним напруженням сил, що завойовано ними в мужній
боротьбі з усіма, хто стояв на їхнім шляху, з усім, що
заважало їхньому неухильному рухові вперед, до
комунізму (Максим Рильський, IX, 1962, 182); б) виникати перед
ким-небудь під час здійснення чогось. Якось завжди так
виходило, що доля ніби сама розв'язувала за нього всі
ті питання, що ставали на його шляху (Юрій Збанацький, Сеспель,
1961, 163); Сходити (зійти) з шляху див. сходити;
Укорочувати (укоротити) шляху (шлях) див. укорочувати.
5. перен. Засіб досягнення чого-небудь, характер дій.
[Руфін:] Міг же бути й інший спосіб. Чи се ж єдиний
шлях? (Леся Українка, II, 1951, 508); Поки що не знаю, яким
способом дістати їх [50 примірників]. Як тільки
знайду шлях — повідомлю Вас (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 211);
Вони [царські чиновники] знаходять інший шлях:
висилати на Камчатку бунтарів, революціонерів, яких
народило і місто, і село (Михайло Стельмах, I, 1962, 17); Виявити
і вивчити рухи зір можна двома шляхами: за допомогою
спектрального аналізу і вимірюванням зміщень зір на
небесній сфері (Воронцов-Вельямінов, Астрономія, 1956, 104).
♦ [Іти, піти] по шляху (шляхом) найменшого опору;
Стати на шлях найменшого опору див. опір; Тернистий
шлях — важке життя, складний спосіб досягнення
чого-небудь. Поглянь назад. Ти бачиш шлях тернистий
(Любов Забашта, Квіт.., 1960, 153); Кожний крок на своєму
великому й тернистому шляху партія звіряла з Леніним,
з його вченням, його мудрими і сміливими ідеями (Комуніст України, 4, 1969, 4).
6. перев. мн., анат. Орган у вигляді каналу, в якому
відбувається яка-небудь діяльність організму людини
або тварини. Фітонцидами цибулі можна лікуватися
в домашніх умовах при катарах верхніх дихальних
шляхів, грипі, ангіні вдиханням летких частин ефірної
олії натертої цибулини (Робітнича газета, 20.VIII 1974, 4).
♦ Шлях-дорога; Шляхи-дороги; Шляхи-доріженьки,
нар.-поет. — те саме, що шлях 1—4. Замело усі
шляхи-дороги, усі стежки (Літературна Україна, 20.VI 1967, 1);
Мандрували люди.. «на перекладних» на Кавказ із Петербурга!
Ото були шляхи-доріженьки! (Терень Масенко, Роман.., 1970,
191).