в означеннях
Тлумачення, значення слова «шматочок»:

ШМАТОЧОК, чка, чол. Зменш.-пестл. до шматок. [Павло:] Дайте мені шматочок вугілля або крейди... (Марко Кропивницький, II, 1958, 384); Верстат рівно шелестів металом. Синювата присмагла стружка скручувалась у спіраль і падала шматочками на лист заліза біля Максимових ніг (Дмитро Ткач, Арена, 1960, 35); «А ось ще осталось Півбубличка!» — Й по шматочку Дітям розділила [Ганна] (Тарас Шевченко, I, 1963, 319); Хліб був чорний, як земля, глевкий та несмачний. Кайдашиха через силу проковтнула шматочок (Нечуй-Левицький, II, 1956, 320); Побачивши їжу, орля радісно стрепенулося і швидко і боязко проковтнуло кілька шматочків м'яса (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 144); Мати завжди підсовувала йому кращий шматочок: часом спече якусь лакомину, перехопить десь сала, заріже курку, — і все Грицеві (Спиридон Добровольський, Олов'яні солдатики, 1961, 98); — Та я ж тим шматочком не заївся, — плохенько сперечався Захар (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 412); — Я, як ви знаєте вже, маючи шматочок власного ґрунту, іду на село господарювати... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 170); Старий сів на підводу лише тоді у коли проїхали добрий шматочок степу (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 90); На останньому шматочку кримської землі ще йшов жорстокий і нерівний бій (Василь Кучер, Голод, 1961, 222); Бахнув постріл, і слідом за коротким посвистом у небі блиснув червоний спалах, що розірвався на дрібні шматочки, які поволі танула в нічній імлі (Спиридон Добровольський, Очаківський розмир, 1965, 345); Там, де берег звівсь і де вершина біла, — шматочок хмари зачепивсь — і вся гора зчорніла... (Павло Тичина, II, 1957, 212); — Дощик, Та, далебі, й гарненький, — радів Хома, сяючи очима, і навіть не покривав себе шматочком брезенту (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 84); Він тільки глянув на конверт: з Херсона.. Розпечатав і прочитав, сам собі. А тоді, не мовивши слова, порвав на шматочки і кинув під припічок (Андрій Головко, А. Гармаш, 1971, 542); Вона не може вже думати. От якісь шматочки, якісь клаптики думок та образів мигнуть на хвилю в голові, зачеплять наболіле серце... і зникнуть... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 246).
Лисий шматочок див. лисий; Серце (душа) на шматочки розривається (розірветься, рветься, крається і т. ін.) — те саме, що Серце (душа) розривається (розірветься і т. ін.) на шматки (див. розриватися 1). Матернє серце розривалося на шматочки, слухаючи те про свою дитину (Панас Мирний, IV, 1955, 41); Серце (душу) на шматочки рвати (розривати, краяти і т. ін.) — те саме, що Рвати душу (серце) (див. рвати). [Іван:] Химо! прошу тебе: не ходи. Заспокой ти мою мученую душу. Усі її на шматочки розривають... (Панас Мирний, V, 1955, 245).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 500.

Коментарі (0)