в означеннях
Тлумачення, значення слова «шматок»:

ШМАТОК, тка, чол.

1. Частина відділена, відбита, відрізана і т. ін. від чогось; кусок. Поламані шматки мотовила випали з його рук і вдарились об грубу (Нечуй-Левицький, II, 1956, 299); З-під ніг з грюком сунуться чималі шматки глини... (Панас Мирний, III, 1954, 298); Парад іде своїм порядком. Швед непомітним рухом відкидає з дороги гострий шматок пляшки (Юрій Яновський, II, 1958, 195); Крига ламалась тут на дрібніші шматки, і ті уламки, холодні, синюваті й блискучі, пропливали під мостом, не завдаючи вже йому ніякої шкоди (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 61); Танків, що заклякли на полях, у вибалках, було так багато, що [зварники].. їх розпилювали на шматки навіть у 1950 році й грузовиками одвозили на металургійний завод (Павло Автомонов, Щастя.., 1959, 86);  * У порівняннях. Галки на деревах замерзали і, як шматки льоду, падали додолу (Панас Мирний, III, 1954, 10);
//  Частина чогось їстівного. — Ну, а я кінчаю, — кидаючи останній шматок у рот, одказав Попенко (Панас Мирний, I, 1954, 331); Засвітила я світло, дивлюсь, а він приніс п'ять шматків сала ще й клунок пшениці (Нечуй-Левицький, III, 1956, 282); Вони вечеряли мовчки. Механічно Марта присувала до чоловіка печеню і вибирала кращий шматок (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 296); Вона вийняла банку тушонки й шматок цукру (Юрій Яновський, II, 1954, 69); Тимко мовчки сів до столу і заходився вечеряти. Пісний з квасолею гарячий борщ і добрий шматок баранини ум'яв швидко (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 474); Я незчувся, як з'їв покладений мені шматок, а на столі ще половина пирога-(Іван Багмут, Опов., 1959, 7);  * Образно. Морозенчиха стулює уста, щоб не закричати, щоб не розплакатись, і відвертає голову від управителя. Скільки злоби натоптано в цьому шматку чорного жиру. Що йому горе людське, що йому невинні діти і скорбота матерів?! (Михайло Стельмах, I, 1962, 393);
//  також у сполуч. із сл. хліб, перен., розм. Їжа як засіб існування. — Нелегко, видать, і вам тут шматок хліба діставався (Олесь Гончар, II, 1959, 414); Дід не виявив радості від того, що вони приїхали, але й шматком не дорікав (Юрій Мушкетик, День.., 1967, 51);
//  Одна одиниця чого-небудь виготовленого штучно. Шматок мила.
Відривати шматок від рота — те саме, що Відривати кусок від рота (див. кусок). Вона од рота одриватиме кожен шматок, кожен шеляг складатиме на викуп (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 383); Ділитися (поділитись) шматком хліба — віддавати кому-небудь частину своїх їстівних припасів, харчів. Гостинні гуцули завжди ладні поділитися шматком хліба і кухлем квасного молока (Семен Журахович, Вечір.., 1958, 266); Ми з чоловіком.. зважилися взяти в сім'ю чужу дитину, поділитись шматком хліба (Віталій Логвиненко, Давні рани, 1961, 56); Душа (серце) рветься на шматки див. рватися; Заробляти [на] шматок хліба див. хліб; Лисий шматок див. лисий; Проханий шматок див. проханий; Розривати (розірвати) на шматки див. розривати 1; Серце (душа) розривається (розірветься і т. ін.) на шматки див. розриватися 1; Серце (душу) на шматки рвати (розривати, краяти і т. ін.) — те саме, що Рвати душу (серце) (див. рвати). Бодай не діждати своє серце на шматки рвати (Українські народні прислів'я та приказки, 1963, 186); Кімнату огортала зловісна тиша, туга безжально краяла на шматки серце (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 136); Уривати (урвати) такий (лисий) шматок — добувати щось краще чи більше, ніж в інших. [Острожин:] Один же цілий вік клацає зубами даремно, а ви одразу такий шматок урвали… (Леся Українка, II, 1951, 85); Підступні сусіди наші, користуючись послабленням сили Руської держави, ..з усіх боків сунули, щоб і собі урвати ласий шматок (Іван Цюпа, Україна.., 1960, 17); Черствий (важкий) шматок — про тяжку працю заради існування. Де воно [паненя] знатиме, що то за доленька — Відшук [шукання] черствого шматка (Павло Грабовський, I, 1959, 52); Шматок у горло не йде (не йшов, не піде, не лізе) кому; Поперек горла (руба в горлі) стає (стане) шматок хліба кому — у кого-небудь зовсім не було, немає, не буде бажання їсти. Їй шматок не йшов у горло, та силувала себе їсти (Борис Грінченко, II, 1963, 287); [Гапка:] Пообідала б. [Домаха:] Не піде шматок у горло (Марко Кропивницький, II, 1958, 176); Віктор настороживсь. Але щоб приховати від Людмили свою настороженість, продовжує мовби ще з більшим апетитом їсти. Хоч і не лізе вже шматок у горло (Андрій Головко, I, 1957, 459); Стає руба шматок хліба в горлі, як вона згадає про це [докори], сідаючи їсти (Панас Мирний, I, 1949, 282); Шматок хліба [насущного]; Насущний шматок — те саме, що Хліб насущний (див. насущний). Лекціями я мусив кілька літ заробляти шматок хліба (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 233); Життя Олени, як і кожної сільської жінки, проходило в щоденних клопотах по господарству, боротьбі за шматок хліба, турботі про дітей (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 26); Років зо два тому вона лишилась удовою і заробляла шматок хліба пранням білизни (Спиридон Добровольський, Олов'яні солдатики, 1961, 11); Тяжко стогнуть хлібороби: Брак насущного шматка, Люта смертність та хвороби Підтинають мужика (Павло Грабовський, I, 1959, 396).

2. Взагалі окрема частина чого-небудь (ділянка якоїсь поверхні, простору і т. ін.). На доброму шматкові виноградника, оголеному від зрубаних кущів, стирчали невисокі пні (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 216); Щоб віддати Кулину за хазяйського сина, батько готував добре віно — важку скриню і шматок поля (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 16); Дим над висотою поступово розходився, і крізь руді хмари почали знову випливати окремі шматки висоти (Олесь Гончар, III, 1959, 44); Дорош теж не зачіпав його на розмову, і так вони проїхали добрий шматок дороги (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 141); За голими деревами побільшали сизі димчасті шматки неба (Михайло Стельмах, II, 1962, 269); Не слід скаржитися на природу, треба дорожити кожним шматком землі (Хлібороб України, 6, 1966, 31);  * Образно. Півень в далекій садибі Вирвав шматок з тишини (Платон Воронько, Тепло.., 1959, 83);  * У порівняннях. Людина, чорна, мов шматок ночі, що відірвався від масиву неба, стає на дверях (Вадим Собко, Любов, 1935, 7);
//  Клубок диму, пасмо хмари, туману тощо. По небу шматками розіслалися хмари темно-зелені, аж чорні (Панас Мирний, III, 1954, 51); Лізуть вгору довгі, подерті шматки туману (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 396); Він [тютюновий дим] поволі то звивається спіралями, то розривається на шматки і довгими рваними джгутами пливе в повітрі до розчинених кватирок (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 134);
//  Жмут сіна, соломи, вати і т. ін. Шматки кулів летіли вгору й горіли (Нечуй-Левицький, II, 1956, 197); Ядвіга знайшла шматок вати, й обидві панни пообтикали кругом замок і забили дірочку (Нечуй-Левицький, II, 1956, 73); Стоячи біля здоровенної пузатої бочки, вона блискучою мідною помпою качала пиво, жовта піна шматками падала на мармурову стойку (Вадим Собко, Звич. життя, 1957, 80);  * У порівняннях. Роман був смішний з нерівною, вищербленою бородою та з одним бурцем, котрий стримів, як шматок клоччя, приліплений коло одного вуха (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 394).

3. Відрізана або відірвана частина тканини, паперу, шкіри і т. ін. Зосталась [Солоха] голомоза, боса, сорочка чорна, дірява, розхристана, і тільки що шматком старої плахти зап'ялась та й годі (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 217); Пищимуха звівся з канапи, поліз у кишеню свого каптана, витяг звідти чималий шматок паперу і подав мені до рук (Панас Мирний, IV, 1955, 367); Стіл був покритий шматком червоної матерії з багатьма чорнильними плямами, подекуди пропаленої то сірником, то цигаркою (Любомир Дмитерко, Наречена, 1959, 172); Взявши з печі газету, з якої мав [дід] надірвати шматок для цигарки, згадав щось і збентеженим голосом, повернувшись з газетою в руці до Яремченка, спитав: — А оце ти читав, Омеляновичу? (Дмитро Бедзик, Дніпро.., 1951, 16); Монтажниця хутко клеїла шматки плівки, клацала машиною, намотувала плівку на рулон (Юрій Яновський, II, 1958, 119);  * У порівняннях. Сідало сонечко в сизо-червоні хмари; мов шматки розірваної ганчірки, висіли вони над горою (Панас Мирний, I, 1954, 343);
//  Те саме, що відріз 2. Василина несла в руках шматок нової свіжої матерії і не могла надивитись на неї (Нечуй-Левицький, II, 1956, 47); Він схопив свої дарунки, підійшов до печі і жбурнув у вогонь перший шматок зеленого, як луг, краму (Михайло Стельмах, I, 1962, 302); Ось і мати іде по росистих травах з полотном, яке недавно сама виткала на власному верстаті. Зараз вона намочить шматки, вибиватиме їх праником на кладці (Іван Цюпа, Добротворець, 1971, 17).

4. перен. Уривок, частина чогось (розмови, пісні, твору і т. ін.). В його голові мигтіли якісь шматки думок, просувалися якісь неясні образи, та він ніяк не міг впіймати їх, зв'язати докупи (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 123); Через дорогу гнали господарі на водопій свій товар. Вставало мелодійне мукання, чутно було шматки простих розмов (Іван Микитенко, II, 1957, 44); Я пишу мемуари. Згадую певний шматок життя, що мені він дорогий, і пишу про нього (Юрій Яновський, II, 1958, 31); Бажалося б дуже мені, щоб «Герострата» друковано вкупі, не розриваючи на два шматки (Володимир Самійленко, II, 1958, 437); А вечір, мов чарівне решето, сіє і сіє звідусіль то перші шматки пісень, то жіноче цокотіння, то парубочий перегук (Михайло Стельмах, I, 1962, 125).  * У порівняннях. Іван був непорушний, закам'янілий. Події останніх шести днів пропливли перед його очима, немов шматки якогось жахливого сну (Вадим Собко, Звич. життя, 1957, 19).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 499.

Коментарі (2)