в означеннях
Тлумачення, значення слова «шмигати»:

ШМИГА́ТИ, аю, аєш, недок., розм.

1. Швидко йти, бігти кудись, до кого-, чого-небудь, зникати десь. Шмигали під руки з стиглою морквою малі татарчата й цвірінькали, мов горобці (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 124);
//  Швидко пролітати (про птахів); шугати. З глиною в дзьобах дрібних шмигають скрізь ластівки (Іван Франко, XIII, 1954, 307);
//  рідко. Швидко переміщатися. Не лише багаж, але й пасажирів до літака, який стоїть в ста метрах, підвозять відкритими, зручними автопоїздами. На таких же поїздах шмигають по аеродрому туристи (Любомир Дмитерко, Там, де сяє.., 1957, 22); Показувалась, знявши хмари пилюки, машина і тут же зникала в куряві, шмигали велосипеди (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 110).

2. Швидко рухатися в різних напрямках, кидатися в різні боки; шастати, метатися. Ніхто не входив до них [хат], тільки шмигали сюди й туди здичавілі без господарів коти (Олесь Гончар, III, 1959, 13); Всю увагу сірої ворони привертали калюжки, в яких шмигала риб'яча дрібнота (Олесь Донченко, V, 1957, 30); Шумно виявляла своє захоплення молодь, під ногами дорослих шмигала галаслива дітвора (Дмитро Бедзик, Серце.., 1961, 111); [Ніна:] З дитинства Паша завжди в нас все знала — З кутка в куток шмигає по селу (Любомир Дмитерко, Драм. тв., 1958, 40); Вони [пташенята] шмигають серед моху і трави, і, мандруючи по тундрі, весь час доводиться побоюватись, щоб не роздушити їх (Фізична географія, 5, 1956, 125);
//  перен. Швидко переходити з одного на друге (про думки, погляд тощо). Його підганяли власні думки. Вони шмигали, мов блискавиці, і били в одну точку (Микола Ю. Тарновський, Як на.. ниві, 1958, 74).

3. рідко. Швидко і з шумом рухатися, виконуючи якусь дію. Три коси шмигали, пшениця падала (Михайло Томчаній, Жменяки, 1964, 204).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 502.

Коментарі (0)