в означеннях
Тлумачення, значення слова «шнур»:

ШНУР, а, чол.

1. Тонкий мотузок, сплетений з кручених ниток чи пасом прядива. На довгих шнурах, причеплених до стовпчиків, теліпаються колоритні спідниці, юбки, жупани, піджаки (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 353); До товстого шнура прив'язаний гострий гачок (Олесь Донченко, VI, 1957, 8); Бжеський.. вийняв грамоту з печаткою на шнурі (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 19); Миттю піднесли йому снаряд. Сам заклав, сам навів, мовчки взявся за шнур (Олесь Гончар, II, 1959, 81);  * Образно. Били зенітки й кулемети, трасуючі кулі простягали до неба золоті шнури (Остап Вишня, I, 1956, 313);
//  Матеріал у вигляді такого мотузка, яким оздоблюють, прикрашають що-небудь або який використовують для виготовлення чогось. Білі та зелені пашівські намети, прикрашені золотими шнурами, розкинулись кругом Саібового намета [намету] (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 33);
//  Стрічка для відокремлення, ізоляції чогось. Азбестовий картон або шнур використовується як прокладка між кладкою печей і.. металевими деталями, на які діє висока температура (Довідник сільського будівельника, 1956, 447);
//  Шворка (перев. натерта вугіллям, крейдою і т. ін.), яку використовують будівельники, маляри та інші для одержання на чомусь прямої лінії, для розпланування чогось, трасування тощо. Відлітає за тріскою тріска, Шнур і крейда показують нам, Як сувору красу обеліска Надавати незграбним дубам (Максим Рильський, I, 1960, 316); При плануванні грядок, рабаток і клумб треба мати шнур на двох кілочках (Гурток «Умілі руки в школі», 1955, 170);  * У порівняннях. Часом Богунова шабля, здіймаючись, розтинала шляхтича надвоє, рівно, мов по шнурові (Яків Качура, II, 1958, 443);
//  Те саме, що висок2. Взяв [Яць] лампу і пробний шнур з каменем на кінці і пішов до ям (Іван Франко, II, 1950, 229).
По шнуру — рівно, в ряд, в одну лінію. З-за Нілу сфінкси, мов сичі, Страшними мертвими очима На теє дивляться. За ними На голому піску стоять По шнуру піраміди вряд, Мов фараонова сторожа (Тарас Шевченко, II, 1963, 365); Ходити [як] по шнуру — беззаперечно слухатися кого-небудь, виконувати чиюсь волю. [Іван:] Гори передо мною, по шнуру ходи! Ото по мені (Панас Мирний, V, 1955, 242).

2. Електричний провід з кількох ізольованих жил. Мухи.. обліпили електричний шнур, на якому висить лампа (Юрій Яновський, II, 1958, 35); Силантьев хутко встав. Він зачепив рукою шнур від настільної лампи, і світло враз погасло (Олесь Донченко, II, 1956, 194); Подзвонив телефон. Професор висмикнув телефонний шнур з розетки (Іван І. Волошин, Місячне срібло, 1961, 62); Маслюк зникає в густім гіллі дуба. Тільки тоненький шнур від телефону, що губиться в зелені дерева, свідчить про присутність Маслюка (Іван Багмут, Щасливий день.., 1951, 150).

3. Пристрій у вигляді мотузка з пороховим наповненням, яке служить для підпалювання вибухової речовини. Мирошниченко, не вагаючись, підпалив шнур біля самого динаміту (Петро Панч, В дорозі, 1959, 254); З правого берега німці До толу проклали шнур (Микола Нагнибіда, Пісня.., 1949, 119).
Бікфордів шнур див. бікфордів.

4. перен., рідко. Низка, ряд чого-небудь. Сидить шнур голубців (Словник Грінченка);  * У порівняннях. Двадцятеро саней одні за другими вирушили гуськом [вервечкою] у дорогу, мов шнур журавлів (Іван Франко, VIII, 1952, 99).

5. заст. Міра довжини, що дорівнювала близько 45 метрам. Щороку сутужно Хомі.. Поля, звісно, обмаль: шнур під озимину, шнур під ярину, а шнур — толока (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 87).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 503.

Коментарі (0)