в означеннях
Тлумачення, значення слова «шнурочок»:

ШНУРО́ЧОК, чка, чол. Зменш.-пестл. до шнурок. Порицький помалу розв'язав книжку, звинув у каблучку шнурочок (Леся Українка, III, 1952, 749); Старомодне пенсне з червоним шнурочком, здавалось, випадково опинилося на його широкому обличчі (Семен Журахович, Нам тоді.., 1968, 28); В руці [хлопчика] на шнурочку виблискують під сонцем три напівзасохлі підлящики (Олександр Довженко, Зачарована Десна, 1957, 528); Одні з хлопців розпитували, другі критично оглядали її сукенку, маленькі з шнурочками черевики (Степан Васильченко, I, 1959, 152); Два солдати, взявши в руки гумові палиці, стали по обидва боки ламаної черги, рівняли її в шнурочок (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 410).
Брови на (рідко по) шнурочку (як шнурочки, як шнурочок) в кого, чиї — тонкі гарні брови в кого-небудь. Багатая спесивая — рушник на кілочку; В убогої сиротини брови на шнурочку (Українські народні пісні, 2, 1965, 277); Довгобраза русенька Галя, з чорними по шнурочку бровами, більше брала на себе його очі, ніж смаковита у її руках яєшня (Панас Мирний, IV, 1955, 130); Личко як калина, Брови як шнурочки, Очі чорні, ще чорніші Осінньої ночки (Степан Руданський, Тв., 1959, 54); — В Палажки брови як шнурочки; моргне, ніби вогнем сипне (Нечуй-Левицький, II, 1956, 264); [Платон Гаврилович:] Та коли б же ти знала, ще й яку дівчину висватаю. Очі — як терночок, брови — як шнурочок (Степан Васильченко, III, 1960, 136); Іти як на шнурочку, рідко — те саме, що Іти як з маслом (див. масло). — Скоро тілько у нас робота почнеться, то все мені мусить іти. як на шнурочку (Іван Франко, III, 1950, 115).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 504.

Коментарі (0)