в означеннях
Тлумачення, значення слова «шок»:

ШОК, у, чол. Загальний тяжкий розлад життєво важливих функцій організму, викликаний порушенням нервово-рефлекторної діяльності внаслідок фізичної чи психічної травми. — Згадав, юначе, як вас сюди привезли. Були такі, що вас вже й поховали наперед. Страшенна втрата крові, нервовий шок... (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 37); Небезпечним ускладненням інфаркту є серцева астма з розвитком набряку легень, шок з різким спадом кров'яного тиску (Хлібороб України, 9, 1971, 41); Людина за своєю природою, завдяки високоорганізованій нервовій системі, не може довго терпіти надзвичайно сильного болю. В неї розвивається патологічний стан, що зветься шоком (Знання та праця, 2, 1969, 10);
//  перен. Стан пригніченості, розгубленості. Шок у пана Дулькевича минув так само швидко, як і настав (Павло Загребельний, Європа 45, 1959, 56).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 507.

Коментарі (0)