в означеннях
Тлумачення, значення слова «шпага»:

ШПА́ГА, и, жін. Холодна зброя з прямим вузьким і довгим клинком тригранної, чотиригранної і шестигранної форми. На гербі Полтави — прапори Петра I і схрещені шпаги — на спогад про перемогу російських військ над шведами у 1709 році (Наука і життя, 10, 1965, 39); Дуже було смішно, як один слон представляв пана в ресторані, другий кухаря в білій шапці і хвартусі, третій поліцейського в треуголці і при шпазі (Леся Українка, V, 1951, 48);  * Образно. Ніч.. З бойової рубки синіми шпагами прожекторів м'яко фехтує сигнальник (Олександр Корнійчук, I, 1955, 43);  * У порівняннях. Хутір лежав між горбами. Тополі, високі, рівні, вібрували на вітрі, як сталеві шпаги (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 468);
//  перен. Те саме, що шпажист. Авторитет українського фехтування на світовій арені досить високий: перша рапіра планети — львів'янин Василь Станкевич, перша шпага у світі — киянин Григорій Крисс (Радянська Україна, 12.I 1972, 4).
Віддавати (віддати) шпагу, заст. — визнавати себе переможеним, здаватися в полон; Схрещувати (схрестити) шпаги — те саме, що Схрещувати (схрестити) списи (див. схрещувати). Олександр Сергійович не раз схрещував тут шпаги на публічних диспутах з професором Каченовським, відстоюючи оригінальність «Слова о полку Ігоревім» (Олексій Полторацький, Повість.., 1960, 531).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 512.

Коментарі (0)