ШПАГАТИ́ННЯ, я, сер. Збірн. до шпагат 1. * У порівняннях. Василь слухав матір, стягував, немов куце шпагатиння, думки (Юрій Мушкетик, Серце.., 1962, 302).
ШПАГАТИ́ННЯ, я, сер. Збірн. до шпагат 1. * У порівняннях. Василь слухав матір, стягував, немов куце шпагатиння, думки (Юрій Мушкетик, Серце.., 1962, 302).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 512.