ШПАКІ́В, кова, кове. Прикм. до шпак; належний шпакові. Наслухавсь Голубок Шпакової дурниці, Аж крильця трусяться летіти до жар-птиці (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 75).
ШПАКІ́В, кова, кове. Прикм. до шпак; належний шпакові. Наслухавсь Голубок Шпакової дурниці, Аж крильця трусяться летіти до жар-птиці (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 75).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 513.